Розмір тексту

Для кого проводять реформи?

Які зміни нам подобаються? Тільки ті, що покращують наше повсякденне життя. Тролейбуси стали комфортнішими, їздять по графіку, зупинки охайні, а водії увічливі. Або коли біля під’їзду висаджені квіти, автомобілі стоять на парковці, а не на залишках зелених зон чи дитячих майданчиках. Або коли впорядковуються парки, встановлюються спортивні та ігрові зони, освітлюється безпечне вечірнє місто.

За це люди готові платити!

А що відбувається, коли вартість послуг, в тому ж числі державних чи комунальних, підвищується, а якість ні? Тоді люди – незадоволені. Ростуть протести, поширюється зрада. 

Чому ж у нас так багато зради в суспільстві? Тому що люди якісь не такі? Та ні – тому що влада недочуває. 

А тепер конкретно. Транспортна реформа.

Які зміни реалізовує влада? Комунальний транспорт занепадає, страждає безпека та комфорт. Що робить влада – віддає маршрути приватникам. Приватники не працюють собі у збиток. Як результат, якість перевезень погіршується ще більше. Ринок майже повністю переходить у тінь. Місто його не контролює. Комунальний транспорт не витримує конкуренції та занепадає ще більше. Пропорції перевезень знову змінюються у бік приватників. І ми виходимо на той рівень, коли вони починають диктувати умови. Замкнене коло. Чи є з нього вихід? Давайте розбиратися.

Проблема №1. Моніторинг.

З чого потрібно починати? З моніторингу пасажиропотоку. Чому міська влада нам не може показати БУДЬ-ЯКУ структуру економічно обґрунтованих тарифів? Та тому що ніхто в місті не може відповісти, скільки пасажирів, ким і куди перевозиться щодня, яка частка з них пільговики. А питання пільговиків є вирішальним, тому що саме за них місто відверто доплачує кешем приватним перевізникам. Комусь більше, комусь менше. Але головний критерій при цьому – пальцем в небо.

Саме з моніторингу пасажиропотоку і починається будь-яка транспортна реформа. Е-квиток – це першу чергу про моніторинг, а вже потім про зручність оплати, економію на кондукторах, заохочення безготівкового обігу. Е-квиток – система, яка рахує кожну копійку.

Це вже потім Е-квиток - єдина диспетчерська для ВСЬОГО транспорту, система ДЖПС контролю, відеонагляду та комплексна система ідентифікації пасажирів і безконтактної оплати.

Проблема №2. Диктат приватників.

Якщо комунальне підприємство дихає на ладан, із затребуваних 100% маршрутів у місті здатне з горем пополам покрити 40%, то як себе будуть поводити приватники? Правильно – диктувати свої умови (піди поторгуйся). Малогабаритний некомунальний транспорт – це закриття складного пасажиропотоку. Мова іде про віддалені райони, громади з низькими показниками пасажирів. 

В центрі міста і у «спальні райони» мають їздити сучасний комфортний великогабаритний транспорт. Бажано комунальної форми власності. І сьогодні існують окремі програми фінансування оновлення парку такої техніки. Мова іде про міжнародні кредити під державні гарантії. Таким шляхом пішли Вінниця, Житомир, Хмельницький та інш.

Проблема №3. Ринкові тарифи.

В усьому світі транспортні перевезення – це соціальна функція міста. Цей напрямок не є суперприбутковим. Але він може і має бути принаймні рентабельним. На громадських слуханнях перевізники нас лякають – мовляв менше 10 грн. тариф на перевезення є нерентабельним. Таку думку інколи ретранслює і міський голова, захищаючи інтереси чомусь не мешканців міста, а перевізників. При тому, що знову ж таки економічного обгрунтування ніхто не надав. 

Натомість є цілком конкретні розрахунки в інших містах. Наприклад в Житомирі. Там діє диференційований тариф. Оплачуєш карткою житомирянина – платиш від 4 до 6 грн (в залежності від виду транспорту). Банківською карткою вартість буде 5-7 грн. Готівкою – 6-8. Школяри «оплачують» вартість у 3 грн. Така диференціація оплати призвела до того, що протягом року від запровадження більше 23% платежів у транспорті здійснюються карткою житомирянина. А частка готівки зменшилась з 89% до 60%. До кінця 2022 року житомиряни планують перейти на 80% безготівкової оплати. 

2020 рік, Житомир – 17 нових великогабаритних автобусів, 50 нових тролейбусів, система е-квиток, ВИХІД НА ПРИБУТКОВІСТЬ.

А починалося все з МОНІТОРИНГУ та ліквідації очевидних корупційних схем.

Про автора

Сергій Іващенко

Сергій Іващенко

Депутат Полтавської міської ради фракції «Команда Змін» партії «Слуга Народу»

51
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему