Розмір тексту

Мамаївщина як соціальне явище

Є люди, народжені для творення чогось, є люди, народжені для споживання, а є люди, народженні для маніпуляцій. Це про такий випадок колись казав Шевченко: «той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світу заглядає…» Така система координат – це не про добро чи зло. Це про спосіб мислення та дій.

фото Миколи Лисогора фото Миколи Лисогора

Не буду приховувати: я вмію будувати, мені подобається щось створювати – будинки, парки, робочі місця, трудові колективи. Це – дуже непросто. Але хіба може бути щось приємніше, аніж дивитися на результат таких дій!?

Руйнувати – завжди простіше. Ось це коли – «зрада», «все пропало», «всьо украдєно до нас». Таких людей завжди багато і вони дуже активні. 

Але найгірше, коли на «перемогу» кажуть «зрада», коли руйнування «видається» за «будівництво», а «провали» представляють як «здобутки». Ось цим треба вміти займатися так, щоби люди вірили. Мені складно це зрозуміти, і я точно ніколи так би не зміг робити. А от у нас у Полтаві є політики, які це зробили своєю основною діяльністю. І настільки ефективно, що воно перетворилось на соціальне явище. 

Давайте по черзі.

Будівництво в Кадетському, зруйнований Котлярик. Ви думаєте, головні винуватці у цих випадках – Морозов та Калуцький? Ні, тут проблема – у круговій поруці, у системі влади, яку вибудувала команда Мамая за 8 років. Чи могла б міська влада запобігти незаконним діям будівельників з "Мальви" як на початковій стадії, так і зараз? Я впевнений, що могла б. Для цього потрібна політична воля. Чи мав би "Старнайт" виконувати рішення суду до пожежі та компенсувати ремонт будівлі після? Однозначно. Це взагалі абсурдна історія, коли знищується історична будівля, а винних не знайти.

МАФи – як сучасне обличчя Полтави. Хто винен у тому, що головною визначальною рисою міста є ці уродливі малі архітектурні форми? Дикань чи той самий Калуцький? Звісно, що ні. Корінь зла – проста та ефективна система викачування грошей із бізнесу, всупереч глобальним інтересам громади.

Розвал комунальних підприємств, безлад на сміттєзвалищі та у ЖК-інфраструктурі. Все це – результат діяльності, а, вірніше, бездіяльності «врємєнщіков» при владі, для яких Полтава – це лише комерційний об’єкт. Викачали гроші та поїхали. А що там із каналізацією, з історичною спадщиною, з простими людьми – не цікаво.

Останній конкретний випадок. Прирічковий. Ви що думаєте, що корінь зла в Сірику (що б він там про мене не поширював) чи "Трансбуді"? Ні. Мамай, як геніальний кукловод, навчився стравлювати лбами різні зацікавлені сторони, а сам при цьому виходить сухим із води. Подивіться на природу протестів. Хто винен – Сірик, "Трансбуд" чи Карпов. Хто неадекватний – активісти, опозиційні політики, які відстоюються свої «гнидники». Насправді – немає ніякого Карпова чи Сірика. Є політична система кругової поруки в місті, і всі важелі перебувають у міського Голови Мамая. 

Мені сумно і смішно одночасно дивитися, як окремі політики говорять, що, мовляв, ось тут я готовий піти на компроміс із Мамаєм, але там я буду принциповим і наполегливим, захищатиму інтереси своїх виборців. Один раз уклав угоду з Мамаєм, назавжди став гвинтиком мамаївщини. Старт хаотичної забудови Полтави (в тому ж числі Прирічкового), дерибан комунальних підприємств, МАФізація міста – все це почалося з моменту створення чергової більшості під Олександра Федоровича. І все це триватиме доти, доки окремі політики, громадські активісти будуть тішити себе думкою, що ось тут я домовлюся, промовчу, а там візьму своє. Мамаївщина – це результат байдужості та схильності до компромісу.

Про автора

Сергій Іващенко

Сергій Іващенко

Депутат Полтавської міської ради фракції «Команда Змін» партії «Слуга Народу»

22
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему