Розмір тексту

Комунальний громадський транспорт – це транспортна незалежність.

Полтава і Кременчук схожі між собою: площею, кількістю населення, але різниця в транспортній системі.

Сьогодні відвідав тролейбусне депо в м.Кременчук. Говорили з керівництвом про транспортну систему міста. І що я помітив: Полтава - обласний центр, але в управлінні та плануванні транспортного сполучення їй ще рости і рости!

Дотації. В Полтаві виділяються більші, а от ситуація з громадським транспортом  краща у Кременчуці.

Тариф. У Кременчуці ціна на тролейбус 5 гривень, у Полтаві- 6.
Але в Кременчуці більшість транспорту - комунальна! Значить, транспорт підконтрольний міський владі, місто більш захищене від транспортного шантажу. А кошти від транспорту йдуть в бюджет міста, а не безконтрольно течуть в приватні руки.

Автопарк. Автопарк в Кременчуці викликає почуття гордості: 
•  40 новеньких Богданів
•  8 нових БКМ. Це тролейбуси, що мають запас ходу 20 кілометрів без електромереж і можуть курсувати в такі райони, де немає контактних ліній. Це допомогає зв’язати електротанспортом центр міста з найвіддаленішими куточками, так званими околицями. У Кременчуці, наприклад,  такі БКМ «бігають» на Лівий берег. 
•  20 машин різних типу. Ще є 2 одинадцятирічних Богдани з стартерними акумуляторами.
•  Що цікавого - тролейбус з аварійним автономним ходом може проїхати до 1 кілометра. Двигуни, які використовуються дають таку змогу.

Концепція міського транспорту. 
Більшість громадського транспорту у Кременчуці – комунальна. Що це дає: 
•  Міський транспорт покриває всі маршрути. Він виконує соціальну роль – зробити так, щоб мешканці з будь-якої точки міста швидко могли дістатися в іншу. 
Навіть села, які приєднані до Кременчука після реформи децентралізації мають транспортне сполучення. До прикладу  - село Потоки, туди їздить тролейбус на автономному ходу, що має запас ходу двадцять кілометрів. Підзарядка йде від електромережі. У Полтаві ж проблема з підвозом людей навіть до найближчих сіл.
•  Немає транспортого колапсу і бойкоту від приватних перевізників. Місто впевнене у своїй транспортній системі.
До речі, громадський транспорт - брендований, це ніби робить його частиною міста.

Електронний квиток. В обох містах його немає. У Полтаві йдуть домовленості про його впровадження. 
У Кременчуці лише думають про нього. На думку їх керівників електронний квиток має бути без готівки, але з чіткою і зрозумілою системою контролю.

Дефіцит кадрів. Ця проблема є в обох містах! 
У Кременчуці є ліцензовані курси для водіїв тролейбусів. За рік можуть підготувати 30 чоловік. Випустили уже 8.

Масковий режим. В обох містах дотримуються рекомендацій МОЗ. Проте у Кременчуці є своя особливість: карантин виховав мешканців, і на зупинках тепер містяни стоять в черзі і не створюють «полювання» за транспортом.

Основні висновки, які Полтаві слід взяти на озброєння.

Громадський транспорт має бути комунальним! Це створює умови для належного контролю з боку влади та відповідальності зі сторони перевізників. Захищає містян від шантажу і страйків приватників. 
Надії на приватників та старі розбиті маршрутки марні. Це призводить до економічного та соціального занепаду міста, до безконтрольності за дотриманням маршрутів, до заторів та брудного повітря. 
Міський громадський транспорт не може працювати на самоокупності. А дотувати краще в комунальний транспорт. І в свою чергу доходи від роботи міського транспорту йтимуть у міський бюджет.

Про автора

Олександр Івахов

Олександр Івахов

Депутат Полтавської міської ради від фракції «Європейська Солідарність». Голова комісії з питань ЖКГ.

16
Останні публікації:
}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему