Розмір тексту

Медицина Полтавщини фінансово захищена на цей рік

28 січня відбулось розширене засідання колегії Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, у якому взяв участь депутат Верховної Ради України, професор Костянтин Іщейкін. Що змінилося за останній рік і як розвиватиметься медицина Полтавщини – обговорили і з медиками, і з керівниками районів та об’єднаних територіальних громад

Голова Полтавської ОДА Валерій Головко почав роботу колегії з характеристики змін і досягнень, які області вдалися, а також із зауважень, анонсувавши відверту розмову.

«Ми єдина область в Україні, яка захищена фінансово. Хочу окремо подякувати Костянтину Євгеновичу, який захистив позиції області у бюджетному комітеті і ми фінансово захищені на рівні Державного бюджету коштами для виплати заробітних плат і впровадження медичної реформи. Водночас, побувавши в окремих лікарнях виявили, що придбане обладнання стоїть і не використовується. Це неприпустимо. Є райони, де рівень інтернетизації всього близько 40%. Про яку телемедицину, електронну картку пацієнта і електронні черги можна вести мову? Я хочу, щоб після завершення кожен вийшов з цієї зали з розумінням, де він був і що зробив для покращення якості медичних послуг. Медреформа — це об'єктивна реальність, в якій ми живемо. І дуже важливо, щоб не тільки експерти, а кожен розумів, як все це працює. А медзаклади ставали все сучаснішими. Основним досягненням кожної лікарні у місті чи районі повинна бути якість надання медичних послуг. Адже лікують не ліжка та стіни, а лікарі та сучасне обладнання», – наголосив Валерій Головко.

У 2019 році мають запрацювати госпітальні округи

Директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак детально розкрив головні здобутки галузі охорони здоров’я Полтавщини за минулий рік.

На закупівлю медичного обладнання для запровадження новітніх лікувально-діагностичних технологій, заміну старого обладнання і устаткування за минулий рік витратили майже 93 млн. грн.

У рамках реалізації програми Президента України Петра Порошенка «Доступна Медицина» стартувало будівництво нових амбулаторій, на яке вже витратили понад 56 млн грн. Для цих амбулаторій також закупили автомобілі.

 «Завдяки реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», для лікарень та амбулаторії області закуплено чимало сучасного обладнання. Найбільше придбано дефібриляторів та добових моніторів артеріального тиску. Поява останніх дала змогу своєчасно виявляти захворювання, адже раніше пацієнтам необхідно було чекати у черзі, щоб скористатись цим апаратом», – зазначив Віктор Лисак.

У рамках проекту з серпня минулого року пересувні діагностичні комплекси щотижнево здійснювали виїзди до сіл, де немає ФАПів та амбулаторій. У 124 населених пунктах обстежено 1803 людини.

Також сформовано план спроможної мережі надання медичних послуг в області.

Обговорили й шляхи реалізації та підтримки реформ у 2019 році. Серед головного – запуск реформи госпітальних округів, трансформація спеціалізованої допомоги та реформування служби екстреної медичної допомоги.

«Реформа не може погіршувати. Якщо погіршує, тоді це не реформа»

Про позитивні та негативні шляхи розвитку, а також про перспективи медичної галузі докладно у своєму виступі зупинився народний депутат України Костянтин Іщейкін. Він відзначив, що попри війну і скруту, в медичній галузі області зроблено чимало: це і ремонти, і придбання обладнання, і впровадження змін у підходах до організації роботи. Протягом року нардеп зі своїми колегами-мажоритарниками залучили чималий ресурс з держбюджету для своїх округів, тим самим посиливши бюджет області.

«Це працює так – якщо я «вибив» кошти на реконструкцію, наприклад, хірургічного і пологового відділень в Хорольській ЦРЛ, на амбулаторії і інші районні лікарні, а колега-мажоритарник – на нейрохірургію в обласній, то в обласному бюджеті залишається більше ресурсів на інші потреби. Ось і вітаємо з оновленням ще в одному відділенні обласної лікарні. Тепер чекаємо на відкриття надсучасного кардіоцентру. Це буде чи не найголовніша подія у нашому медичному світі цього року. У 2015 році в це мало хто вірив, але я пролобіював цей проект, держава дала грошей, тепер 2019-й рік і зовсім скоро у нас буде свій потужний кардіоцентр, потрібний всій області. Головне, що є фахівці, які вміють працювати, також в нагоді став проект Світового банку, щоб наповнити його сучасним обладнанням. Тепер це командна робота, яка дає чудовий результат. І вже починається новий унікальний масштабний проект – побудова навчально-симуляційного центру для УМСА, – повідомив Костянтин Іщейкін.

Народний депутат акцентував на президентських ініціативах Петра Порошенка, які орієнтовані на наближення і осучаснення медичної допомоги. Проте, відзначив суттєві проблеми з профільним міністерством, яке обрало
Полтавщину пілотним регіоном по реформуванню вторинного і третинного рівня, а також екстреної допомоги.

«Не сумніваюсь ні секунди, що ми кращі, ми можемо ділитися досвідом, бо наш найцінніший ресурс – це кадри, певні традиції взаємодії і постійне самовдосконалення. Але більшість проектів МОЗу – недоколихані, непродумані, ніхто навіть не прогнозує наслідків, ніхто не думає про лікарів і про пацієнтів, там мислять тільки бізнес-категоріями. Я ж залишаюсь вірним принципу «Не нашкодь!» і переконаний, що реформа не може погіршувати. Якщо погіршує, тоді це не реформа. Чому я кажу про погіршення? Бо на зустрічах з людьми і у зверненнях громадян уже цілі пласти проблем з медициною», – зазначив Костянтин Іщейкін.

Значна частина людей звертається із проханням допомогти у лікуванні (лідирують серцево-судинні захворювання, діабет, важкі патології, що призвели до інвалідності молодих людей працездатного віку, проблемні пологи, проблеми з опорно-руховим апаратом, онкологічні хвороби). За роботу зі зверненнями громадян Костянтин Іщейкін подякував голові ОДА, голові облради, Департаменту охорони здоров’я, а також головним лікарям КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського» Григорію Оксаку і КП «Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру» Оресту Вовку.

Формування нового ринку медичних послуг приховує небезпеки?

Разом з тим нардеп підкреслив, що населення мало ознайомлене з тонкощами нововведень, а медичні послуги не настільки доступні, як це необхідно.

«МОЗ зробив ставки на сімейну медицину, впроваджуючи невідомо яку модель. Наразі з’явилась суттєва проблема майже «класової нерівності» між сімейними лікарями і вузькопрофільними фахівцями. Теоретично, якщо область в пілоті, то можна було б вирівняти ситуацію з оплатою праці, з маршрутами пацієнтів. Поки що маємо перекіс. Також стала актуальною проблема викликів сімейних лікарів додому»,обурюється впровадженням таких змін Костянтин Євгенович.

Зазначив і про небезпеку формування нового ринку медичних послуг, за яким комунальні заклади тепер конкурують з приватними за грошові потоки. Але через відсутність страхової медицини це не на користь пацієнтам, а лікарі втрачають свої соціальні гарантії.

«На мою думку, це – небезпечна гра, адже державні, комунальні заклади не навчені правилам капіталістичного світу. І це, у більшості випадків, не на користь пацієнтам, поки у нас немає відповідного ринку страхової медицини. Непросто від цього і лікарям», – наголосив народний депутат.

На завершення Костянтин Іщейкін побажав лише позитивних змін у медичній галузі на користь і пацієнтам, і лікарям, щоб не виїжджали за кордон у пошуках кращого життя.

Прес-служба народного депутата України

Про автора

Костянтин Іщейкін

Костянтин Іщейкін

Народний депутат України

125
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему