Розмір тексту

Українці уже зараз можуть дізнатися, як житимуть у Новому Році

Прийдешній Новий рік Україна зустрічає з новим бюджетом, який Верховна Рада прийняла22листопада 2018 року. Цьогоріч нардепи доклали зусиль, щоб запобігти ручному режиму управління і країна жила без потрясінь. Костянтин Іщейкін, народний депутат від 148 виборчого округу,головапідкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, розповів, на які фінансові перспективи може розраховувати не лише його округ, а й областьі країна в цілому. 

Простих українців чекає підвищення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму

Урядовці і законотворці передбачають, що державна скарбниця наповниться трохи більше, ніж трильйоном гривень. Витрат заплановано на 86 мільярдів гривень більше, ніж надходжень. Додаткові 18 мільярдів гривень витрат внесли  до проекту, прийнятого у першому читанні.

В основі затвердженого бюджету – макроекономічний прогноз зі зростанням реального ВВП на 3% за інфляції у 7,4%. Прогнозований курс: 29,4 гривні за долар.

За рахунок чого буде поповнюватися бюджет? Поповнювати бюджет будуть за рахунок податку на прибуток підприємств (+2,9 мільярда гривень), рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (+ 9 мільярдів гривень), грошей від НБУ (+ 2 мільярди гривень), власних надходжень бюджетних установ (+1,4 мільярда). Ще 5,2 мільярда надходжень має принести прийнятий у листопаді законопроект щодо змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів. Тобто збільшений акцизний податок з тютюнових виробів дасть до 2,5 мільярдів гривень, податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів – 300 мільйонів, екологічний податок – майже 1,5 мільярди гривень тощо.

З 1 січня 2019 року мінімальна зарплата має зрости до 4172 гривень. Крім того, протягом року зростатиме прожитковий мінімум: з 1 січня 2019 року — 1853 гривні, з 1 липня 2019 року – 1936 грн., а з 1 грудня – 2027 грн. Це важливо знати усім, адже прожитковий мінімум як державний соціальний стандарт застосовується для не лише для загальної оцінки рівня життя в Україні (що впливає на розробку окремих державних соціальних програм), а й для встановлення розмірів мінімальних заробітної плати та пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги по безробіттю, стипендій, встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що в свою чергу впливає на розмір штрафів і судових зборів.

Армія, дороги, «соціалка» – головні витрати з бюджету

На підвищення обороноздатності та безпеки України у 2019 році передбачено 211,9 мільярдів гривень, з яких державні гарантії – 5 мільярдів гривень.

Для виплати пенсій в наступному році спрямують 167,5 млрд гривень. Разом з тим, при доопрацюванні перед другим читанням враховані положення про наповнення Пенсійного фонду України платежами за розмитнення «євроблях». Очікують 950 мільйонів гривень. На субсидії у грошовій формі передбачено 20 мільярдів гривень. Всього на різні соціальні видатки планують витрати більше 300 мільярдів гривень

Витрати на медицину складуть 95,7 мільярдів гривень, а на освіту – майже 127 мільярдів.

Не забули і про розвиток дорожньої інфраструктури. У 2019 році продовжать ремонт та будівництво нових доріг, на що буде спрямовано 55 мільярдів гривень, зокрема 50,4 мільярда гривень – з Дорожнього фонду та 4,6 мільярда – за рахунок коштів міжнародних донорів.

Ресурс місцевих бюджетів на 2019 рік становить 588 935,7 мільйона гривень, в тому числі за: загальним фондом – 542 020,8 мільйона гривень, за спеціальним фондом – 46 914,9 мільйона гривень. Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів визначено у сумі 291 118,4 мільйона гривень.

Майже 40% бюджету витратять на оплату державних боргів

На жаль, держава досі залишається в боргах. 417,5 млрд грн заплатять з бюджету за державним боргом. З них майже 180 млрд грн. (більше 6 млрд доларів) — виплати за зовнішнім боргом.

Але позичати будуть ще – майже 375 млрд грн. Йдеться про запозичення як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

— Документ від Кабінету Міністрів зайшов на наш комітет вчасно, адже уряд був зацікавлений в цьому. Потрібно по боргам заплатити 417 млрд грн. Тобто, майже 40% бюджету, тому ми говоримо про відсутність живих коштів. І всі «соцекономічні» виплати перенесені на 2019 рік, тому що на казначейських рахунках фактично немає коштів. Всі залежать від траншу, бо під загрозою були виплати пенсій і навіть зарплат. Я не буду говорити це погано чи добре» (зрозуміло, що погано), але потрібно мати розуміння, що країну не можна пустити в дефолт і ручне управління Кабміном в рамках фінансування 1/12 від бюджету 2018 року. Тому краще недосконалий бюджет (хоча цьогорічний ще більш збалансований, ніж минулорічний), ніж ручне керування, – пояснив Костянтин Іщейкін.

Костянтин Іщейкін також повідомив, що МВФ висловив головну вимогу надання кредиту — прийняття бюджету в листопаді, після чого спеціалісти Фонду аналізують документ, дивляться, чи не «напихали» туди пунктів, які розбазарюють держскарбницю:

— Звичайно, особисто мені хочеться, щоб на соціальні потреби виділили  більше. Катастрофічне недофінаснування по онкології – це лише одна з тисячі проблем. Вважаю, що наша заслуга як комітету — ми змогли «відбити»мільярди і змусили уряд збалансувати бюджет. Це хоч і невелика цифра, але поспілкувавшись із розпорядниками коштів, спрямували ці гроші на конкретні програми по освіті, медицині. Наприклад, 400 млн на вищу освіту, вибороли фінансування по точковим спортивним проектам (на басейни). Водночас, є інфраструктурні проекти, тільки на дорогиспрямовано більше 50 мільярдів – це позитив.Загалом, щодо соціальних проектів, то ми хоч і не змогли вплинути на макропоказники, які подав Мінфін (наприклад, дефіцит бюджету), але головне, що ми спрацювали вчасно. У нас було 10 діб, ми зробили за дві. Держава — живе.

Щодо невеликих зарплат  народний депутат зауважив:

 «Соціалка» має прямо залежати від економічного зростання. А воно залежить, у свою чергу, наприклад, від виведення з тіні митниці, розвитку виробництва в державі, щоб продукція надходила на ринок, продавалася, а додаткова вартість залишалась б в країні. І країна розвивалася б. Бо зарплати і пенсії повинні бути підкріплені грошима. А якщо, як я сказав, 40% потрібно віддати по боргам, то не підтримати це — набагато більша шкода. Так, економічного зростання у 2019 році не буде, але потрібно виконувати вже існуючі закони, а не створювати нові. Адже суворість українських законів компенсується необов’язковістю їх виконання, на жаль.

Полтавська область отримає субвенції на дороги, освіту і медицину

У 2019 році в області продовжать ремонтувати та будувати дороги. На це передбачено 802,9 мільйони гривень. Протяжність доріг місцевого значення скаладає більше 7 тисяч км.

Державний бюджет поділиться з місцевим грошима у вигляді субвенцій на освіту (260,1 млн) і медицину (841 млн). На зарплати вчителям загальноосвітніх навчальних закладів передбачили майже 2 338 667 тис. гривень, професійно-технічних навчальних закладів – 47 178,0 тис., ВНЗ І-ІІ рівня акредитації – 14 142,0 тис., інклюзивно-ресурсних центрів – 32 263,0 тис.

Бюджети об’єднаних територіальних громад отримають майже половину – 556, 934,0 тис. грн. (зокрема, Лубенський район – 26,3 млн грн. на освіту і 2,4 млн на медицину, Оржицький район – 47,7 млн грн на освіту і 3,9 млн. на медицину, Семенівський район –  22,7 млн і 1,8 млн відповідно, Хорольський район – 44,2 млн і 4,3 млн, Великобагачанський район – 12,6 млн і 1,4 млн).

Субвенція з державного бюджету для області на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами складе 15,1 млн гривень.

На видання, придбання, зберігання і доставку підручників, посібників, словників та створення, придбання і апробацію електронних підручників для учнів та педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної  освіти передбачається  22,1 млн гривень.

Обсяг витрат на охорону здоров’я Полтавської області на 2019 рік разом з об’єднаними громадам складає близько 50 мільйонів гривень. На заходи охорони здоров’я у сільській місцевості до обласного бюджету спрямовується 41 млн гривень. Субвенція зі спецфонду на реформування регіональних систем охорони здоров’я у рамках реалізації спільного проекту з Міжнародним банком реконструкції та розвитку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» – 421,3 млн гривень. Розподіл бюджетних видатків на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – 210,4 млн гривень.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом або надання компенсації на придбання житла для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа на 2019 виділено 7 мільйонів гривень. 

  • Щодо Полтавщини, то окрім вищеперелічених видатків, 48 мільйонів гривень спрямовується на будівництво нового корпусу Української медичної стоматологічної академії. Також є інновації у Бюджетному кодексі, які стосуються і нашої області місцевірадиотримали право зовнішніх запозичень. Обласні ради зможуть брати іноземні кредити і позичати ці гроші комунальним підприємствам. Водночас, збільшується відповідальність і прозорість місцевих бюджетів – тепер Рахункова палата зможе контролювати закріплені за місцевими бюджетами надходження загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також використання коштів місцевих бюджетів, – додає Костянтин Іщейкін.

При підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік до другого читання, було враховано видатки у сумі 48 мільйонів 190 тисяч гривень для реалізації державного інвестиційного проекту – будівництва клініко-симуляційного центру УМСА. Видатки включені до розподілу коштів на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів від 17 вересня 2018 року між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів Державного бюджету. Костянтин Іщейкін входить до складу Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів, яку очолює Перший віце-прем'єр-міністр України-Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, і має пряме відношення до даного рішення, обґрунтувавши потребу. Окрім цього, він підтримав ряд інших важливих проектів для:

Національної академії медичних наук України:

  • «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція рентген-радіологічного відділення ДУ «Інститут отоларингології ім. Проф. О.С.Коломійченка НАМН України» з метою введення в експлуатацію закупленого у 2011-2013 роках високовартісного медичного обладнання» у сумі 13.021,8 тис. грн;

  •  «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення сучасної клінічної бази для хірургічного лікування очної патології (недобудованого лікувального корпусу за адресою м. Одеса, Французький бул., 49/51)» у сумі 101.976 тис. грн;

  • «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМНУ» (код 6561840) у сумі 183.480,3 тис. грн;

  • «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція з розширенням харчоблоку, технічне переоснащення існуючої котельні, реконструкція пральні Державної Установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» по вул. Миколи Амосова, 10 у Соломянському районі м. Києва» у сумі 38.345 тис. грн.

Міністерства охорони здоров’я України:

  • «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» (код 2301810) у сумі 600.000 тис. грн;

  • «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань в Національному інституті раку» у сумі 28.056,6 тис. грн;

  • «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова 33/43, в Голосіївському р-ні м. Києві» у сумі 150.000 тис. грн;

  • «Реалізація державного інвестиційного проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні» у сумі 50.000 тис. грн.

За висновками профільних комітетів і експертів, Бюджет-2019 планували набагато краще, ніж багато років до цього, і навіть зробили краще, ніж для 2018 року. Водночас, існували ризики розбалансування – пропозиції народних депутатів усіх політичних сил перевищували реальні можливості державного гаманця вдвічі! Комітет з питань бюджету опрацював 2171 поправку (!) від нардепів, які у сумі складали 2,2 трильйони гривень. Якби вони всі були схвалені, країна опинилась би у ще більших боргах.

Прес-служба народного депутата України

Про автора

Костянтин Іщейкін

Костянтин Іщейкін

Народний депутат України

101
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему