Культура, яку ми не втратимо: рятівні півтора мільйона гривень для Новоаврамівської ОТГ

Новоаврамівська об’єднана територіальна громада отримала у спадок чимало освітніх, медичних та культурних закладів. Останніх, до речі, виявилося найбільше: 3 Будинки культури та 2 сільських клуби. Їх стан виявився не найкращим, а частина з них взагалі перебувала у аварійному стані через відсутність опалення та «віконних протягів». Тому сільська рада на чолі з головою Оленою Дембовською вирішили привести заклади в належний стан. Звісно, не всі приміщення відразу вдасться відремонтувати, але гарний старт уже є. Народний депутат Костянтин Іщейкін відгукнувся на прохання сільської голови, і для заміни вікон та дверей, а також на встановлення електроопалення, уже спрямував 1 мільйон 155 тисяч гривень. Цю підтримку отримали будинки культури у Новоаврамівці, Ковалях, Грушиному, Мелюшках та Попівці.

А для дітлахів Новоаврамівської ОТГ встановили 4 дитячих майданчики, які тепер щодня радують дітлахів. Для їх придбання народний депутат додатково залучив ще 150 тисяч гривень державної субвенції, а вже на місцях вирішили, у яких селах в першу чергу встановлять такі ігрові комплекси. Нові майданчики тепер є у Попівці, Ковалях, Мелюшках (біля Будинків культури) та Грушиному (на території школи та дитячого садка).

Не хочете втратити – розвивайте!

Після створення ОТГ, сільська голова зайняла чітку позицію – зберегти та відновити всі культурні заклади в громаді. Адже «нищити – це не будувати», а тому розвиток культурного життя став пріоритетним. Перш за все, потрібно було відремонтувати, а десь взагалі зберегти будівлю від руйнації. Вирішили розпочати справу з енергомодернізації – замінити вікна й двері у цих закладах.

– У нас Будинки культури в Новоаврамівці, Ковалях і в Грушиному. Ми об’єдналися з трьох сільських рад. У Ковалівській сільській раді був Мелюшківський клуб, а в Новоаврамівській – Попівський. Вони так залишилися і працюють. При кожному практично діє сільська бібліотека. Люди читають періодичну пресу, журнали, художню літературу. На кожне свято проводять тематичні концерти в усіх закладах, раніше ще масові зібрання проводилися, – розповідає спеціаліст відділу освіти та культури Новоаврамівської сільської ради Людмила Коваленко. – У рамках заходів із енергомодернізації ми провели заміну старих вікон на нові енергозберігаючі. Вікна замінили у всіх клубах. Де потрібніше – двері теж міняли, бо всі протипожежні виходи мали просто жахливі двері – старі, прогнилі. У Попівці і двері вхідні замінили, і запасні, і вікна у вигляді арок теж поміняли. В Новоаврамвіському і Ковалівському будинках культури поставили електроопалення. З ним звісно стало комфортніше і тепліше. Воно вже дає ефект. Зранку прогрівають і на заході вже тепло. А так опалення ніякого немає. Є невеличкі грубки, але вони в окремих кімнатах. Усі приміщення дуже старі, тому треба ще багато зробити. У Новоаврамівці необхідний якийсь косметичний ремонт. Такі кошти з державного бюджету нам дуже були потрібні. У селі Будинок культури – це єдине приміщення, де може зібратися громада. Бо взагалі нема куди більше піти. 

У найстарішому Будинку культури діють два народні колективи

Новоаврамівський будинок культури має давню історію, а його стіни ще пам’ятають порох Другої світової війни. Його почали будувати у 1938 році, а в період війни тут був концтабір. У повоєнний час будівлю було відновлено, але з того часу фактично капітального ремонту приміщення не бачило. У 1986 році останній раз тут робили підвищення сидінь, фарбували стіни. Все інше залишилося без змін. Нині по всьому приміщенні замінили старі вікна та двері, а у великому залі встановили електроопалення. Тепер усі заходи можна проводити у затишку та теплі. Найважливіші кроки у відбудові приміщення зроблені. Тепер залишається зробити внутрішні роботи.

– Я скільки себе пам’ятаю, то ремонтних робіт тут ніяких не проводилося. А в радянські часи дбали, виходили на суботники… Нові вікна – це, звісно, дуже добра справа. Вони в нас невеликі, але їх багато по обидві сторони залу. Стало і світліше, і провітрювати можна. Старі вікна були взагалі позабивані. Частину замінили минулої зими, а частину навесні – різниця відчутна. Зі старих вікон були такі протяги, що аж вітер гуляв. А ще електропалення додає тепла. І на сцені гріє. Ефект є – тепліше стало, бо так лише одна груба в одному кабінеті стояла і все, – зазначив директор Новоаврамівського БК, керівник самодіяльного духового оркестру Олександр Гандзенко.

Із електроопаленням та новими вікнами у закладі навіть змінилася атмосфера, переконана художній керівник, активна учасниця художньої самодіяльності Вікторія Гавриленко.

– Тепер ми маємо змогу виступати у нормальних умовах. Минулої зими вмикали опалення, глядачі могли навіть куртки зняти, і атмосфера навіть інша була. І зацікавленість є, і глядачів більшає,  – наголосила артистка.

У Новоаврамівському будинку культури надзвичайно творчі колективи: духовий оркестр, який цього року відзначив своє 80-річчя і 15 років, як отримав звання народного. Уже 25 років незмінним його керівником залишається Олександр Гандзенко. Під гучну музику духових інструментів збирається повний зал, який вміщує більше 250 місць. Учасниками хору є і маленькі хлопчики – 10 років, і студенти, і чоловіки. Найстаршому учаснику, наприклад, вже 61 рік. Та всі вони, як один, досить часто виступають разом і зачаровують прекрасною музикою. Народний самодіяльний оркестр Новоаврамівського будинку культури постійно бере участь у різних районних заходах, а також виступає на обласному марш-параді. Крім того, славиться заклад і своїм хором, який теж має поважний вік і вже майже 50-років, як носить звання народного. А ще у цьому Будинку культури працює дуже талановита, але разом з тим скромна техпрацівниця, художниця за покликанням, Тетяна Домненко. Це її роботи із петриківським розписом зустрічають в холі усіх гостей закладу, а всі афіші свят – теж справа її працьовитих рук.

– Я самоучка, мені дуже подобається малювати і я дуже рада, що мене сюди взяли працювати і дають можливість розвивати свою творчість і захоплення. Я живу тепер цією роботою. Я дуже щаслива, що мені дозволили малювати для будинку культури. Сестра подарувала набір різних кісточок. Для заходів готую різні плакати. Ідеї шукаю з Інтернету, а квіти змальовую з різних сюжетів, – каже талановита жінка.

Енергомодернізація допомагає зберегти будівлі

Творчі колективи є в усіх культурних закладах громади. У Грушиному, наприклад, ансамбль «Кумасі», в Мелюшках – «Калинонька», в Ковалях – «Любисток», а ще є танцювальний колектив та солісти-вокалісти.

У Ковалях теж провели заходи із енергозбереження. До речі, у доповнення до нових вікон, працівники закладу власними силами зробили косметичний ремонт. Пофарбували підлогу й навели лад у приміщенні. Слід зазначити, що цей заклад завжди підтримували у належному стані.

– Наш Будинок культури збудований ще у 1954 році. Раніше тут було дуже холодно, взагалі не топилося, то і концерти проводили в приміщенні сільської ради. А минулого року Новий рік уже зустрічали в цьому залі, вмикали електроопалення, яке підвісили до стелі, і нормально дивилися концерт. Глядачі теж задоволенні, тепло ж стало, можна ходити на заходи і взимку, люди згадують кращі часи та є думка що все ще колись повернеться, – прокоментувала директор Ковалівського будинку культури Ольга Гехт.

У Мелюшках сільський клуб розрахований на невелику аудиторію, адже й населення тут всього близько 300 осіб. Проте культурний заклад відремонтували ще кілька років тому, а нині замінили вікна та двері. Заходи проводять на всі найголовніші державні та традиційні свята, а сам клуб є осередком життя в селі.

– У залі ремонт зробили років 5 назад, у приміщенні загалом років 3 тому. А зараз замінили всі вікна та двері. Раніше тут все було занедбано, стелі не було, вікон не було, дошками забито все, стіни розсипалися, клуб був у страшному становищі. Все, що зробили тут - це заслуга Олени Андріївни, яка не дала занепасти нашому закладу. І велика подяка народному депутату Костянтину Іщейкіну за підтримку, що зараз хоч трохи тепліше стало, бо опалення взагалі ніякого немає, а вікна не пропускають холод. Посадкових місць у нас 80, то на свята в основному всі заповнені. Вважаю що тільки люди виховані на українській традиції, можуть розуміти важливість розвитку культурного середовища на селі, – розповіла активна учасниця художньої самодіяльності Галина Олександренко.

Колись великий і ошатний Будинок культури був у Грушиному, а великий зал був повністю заповненим. Завдяки відданим працівникам та місцевому соціально-відповідальному бізнесу, будівлю вдалося зберегти у досить не поганому стані, а замінені вікна й двері дадуть змогу ще більше збирати жителів на свята. Працює тут відданий улюбленій справі колектив, який попри усі негаразди сьогодення, готовий й далі готувати цікаві урочисті заходи для своїх односельців. Подбали про культурний заклад і в Попівці, де також провели заходи з енергозбереження, замінивши вікна і двері.

Загалом, завдяки такій суттєвій фінансовій підтримці з боку народного депутата Костянтина Іщейкіна, спільно з сільською радою проведена колосальна робота. Завдяки цьому зберігатимемо найважливіше – українську культуру, наші звичаї й традиції рідного краю, які з людською любов’ю та повагою передаються від роду до роду, від покоління в покоління, задля збереження нашої української самобутності та історичної пам’яті.

Прес-служба народного депутата України