Розмір тексту

Що сказав "старенький" професор «УМСА» першокурсникам

Радий був вітати першокурсників і вручати нагороди своїм вчителям.Тут мені якось в коментарях написали про промови, а я вчора сидів і думав, що ж я, тепер старенький професор, такого скажу, щоб ці вчорашні школярі запам’ятали мінімум на 6 років, а то й на все життя. 

Поки всі усміхались через "старенького професора", сказав погуглити пізніше, скільки мені років)))))))))))))))))))) Я думав, як вмістити в дві хвилини 29 років медичного і науково-педагогічного стажу)))) і надихнути першокурсників на сумлінне навчання.

Я був таким же молодим, амбітним першокурсником медакадемії. Коли з треього курсу мене допустили до живих пацієнтів і дозволили працювати в реанімації інфекційної лікарні, думав, я вже ого-го-го який лікар! Мене ж які корифеї вчили! Я ж взагалі відмінник!
Поки мій наставник, заввідділенням, світлої пам’яті Олександр Шипка, не спустив мене з небес на землю і не влаштував «бойову» підготовку. Відправить робити процедури, засіче час, потім заходить в палату і суворо так: «Іщейкін! Ваш пацієнт помер! Все, не встигли». Спершу я сам там ледь не помер від такого.
А потім опанував себе і став робити все так, як старший колега вимагав. Ми заприятелювали, а я навчився робити всі можливі маніпуляції і ще й потім молодший персонал вчив, коли сам лікарем працював.
Жодного разу я не пошкодував про свій вибір.
Я йшов шляхом від санітара до професора.

Дійшов від лікаря до нардепа, який оберігає Бюджетний кодекс країни.
До цього року мені ще інколи задавали питання: «А що лікар робить у Бюджетному комітеті?», але коли я закінчив і захистив другу докторську уже не по медицині, а по бюджету, питання більше не виникає.
Я надзвичайно ціную свою медичну освіту і вірю в те, що перша освіта – визначальна.
Це сформувало мій широкий світогляд, розуміння потреб людей і здатність цінувати кожну мить.
Цінувати спілкування.
Мені пощастило спілкуватися з легендами медичного і наукового світу, зірками спорту і видатними політичними діячами. Кожна зустріч залишала в моїй душі відгук, а я собі піднімав планку і міркував як досягти цих висот.
Це надихало.

До речі, поки кажуть, що наша медицина «якась не така», нагадую, що цього року Борису Патону виповнюється 100 років і він особисто проводить з десяток нарад в день. Ми з ним чудово спілкуємося і мені ще є чому повчитися.

Або зверніть увагу, що нашому професору Максиму Андрійовичу Дудченку нещодавно виповнилося 99 років.

Так що дожити до ста – реально, чого і всім бажаю.

І поки будете проживати своє чудове життя, робіть те, що любите. Професія лікаря складна і дуже відповідальна, я вам це чесно говорю. Тому її треба просто любити, або не бути лікарем. Категорично неможна бути поганим лікарем. Студенти-медики, ви не маєте морального права погано вчитися, бо у ваших руках будуть людські життя і здоров’я.

Хьюго Глезер говорив: «Медицина складається з науки і мистецтва, а над ними розгортається покров героїзму». Тому першокурсники – майбутні герої.

Не засмучуйтесь від думок про складнощі. Французький філософ Монтень сказав, що похмурий лікар ніколи не досягне успіху у своєму ремеслі. Зберігайте почуття гумору – воно вас рятуватиме по життю.

Нехай ваші імена будуть синонімом успіху і відданості професії!
І пам’ятайте, що успіх – це не тільки і не стільки про гроші. Це я вам як Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України говорю.
Успіх – це конкретні справи і репутація. Репутацію взагалі за ніякі гроші не купити.
Життя прожити треба так, щоб твої пацієнти не переходили дорогу на іншу сторону і не банили у Фейсбуці, а підписувались і ставили лайки, тихенько пишучи «дякую» в особисті повідомлення 
Щоб колеги рахувались з вашою думкою і запитували поради, як допомогти пацієнту. Щоб ви самі раділи своїм правильним рішенням. І щоб ваші вчителі не кричали «не торкайся мене, нездаро», коли не дай Боже, їх доля закине у вашу лікарню.

Бережіть себе, мої юні «янголи у білих халатах», насолоджуйтесь роками навчання (якщо це, звісно, у вас вийде у такому шаленому графіку) і знайте, що вивчившись на лікаря, можете стати будь ким – хоч нардепом, хоч письменником, хоч зіркою шоу-бізнесу. Бо я ще не чув, щоб артист став потім лікарем, а от з лікарів вийшло чимало зірок.
Найважливіше – стати Людиною! І зберігати доброту.

Користуючись нагодою, відзначив Грамотами Верховної Ради своїх колег. Мої найкращі вітання шановному Заслуженому діячеві науки і техніки України, проректору з наукової роботи УМСА, доктору медичних наук, професору Игорь Кайдашев з почесною відзнакою – Грамотою Верховної Ради України!
Коли я говорив студентам про те, що треба цінувати спілкування, то порадив ловити кожне таких викладачів. Ігор Петрович вимогливий, але вчитися у нього – безцінно!

На цьому відзнаки не закінчилися, адже ми з Вячеслав Ждан зробили подання і для доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри внутрішньої медицини №2 з професійними хворобами Івана Петровича Катеренчука. Тому ще один поважний викладач, мій вчитель з нагородою – Почесною Грамотою Верховної Ради України!
Його виступ поза програмою, адресований полтавському міському голові, нікого не залишив байдужим

Після побажання Івана Петровича Катеренчука міському голові про підземний перехід біля УМСА, раз його син обрав наш заклад, і сміливої мрії про новий корпус академії, ми зрозуміли, що переходи за місяць не зроблять.
А мені пан мер чи то дорікнув, чи як, щоб я не з грамотами приходив, а з грошима. І щоб я думав, як будувати корпус.
Здається, це як зі снігом, який він не розкидав)
Просто талант у Олександра Федоровича)
Хотів приберегти цю чудову новину на потім, але тепер попрошу журналістів, коли будете висвітлювати цей курйоз, не загубіть цю новину, будь ласка.
Ми то з Вячеслав Ждан два роки працюємо над проектом і вже на фінішній прямій, а якби ще й місто долучилось до співфінансування - було б чудово.

Хай вдало починається новий навчальний рік – і сподівань та побажань, я думаю, не менше, ніж ми загадуємо під ялинкою в грудні

Про автора

Костянтин Іщейкін

Костянтин Іщейкін

Народний депутат України

145
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему