Допоміг зберегти осередок культури в Тарасівці

До новоствореної Покровськобагачанської об’єднаної територіальної громади увійшли три сільські ради: Тарасівська, Покровськобагачанська та Березняківська. При вирішенні питань розвитку ОТГ, нарешті дійшла черга до сільських будинків культури, оскільки вони за умов постійного недофінансування встигли за десятки років занепасти. Вже тривалий час їх взагалі не ремонтували. А для сільської місцевості це дуже важливі об’єкти: у них може зібратися вся громада під час будь-яких заходів.

Вдалося не лише повернути тепло, а й взагалі врятувати будівлю від розрухи

У Тарасівці нині проживає 610 осіб. Головним культурним центром залишається будинок культури, який відвідує і місцева молодь, і люди похилого віку. Для ремонту цього закладу культури задіяли кошти державної субвенції – 1 мільйон 100 тисяч гривень, які надходили у два етапи: спочатку 400 тисяч гривень, потім надійшло ще 700 тисяч гривень. На ці кошти перекрили повністю покрівлю даху, встановили енергозберігаючі вікна, замінили двері і зробити косметичний ремонт приміщення. Завдяки цьому вдалося не лише повернути тепло, а й взагалі врятувати будівлю від руйнування.

У відремонтованому Будинку культури побільшало відвідувачів. Раніше, у холодну пору року, температура у приміщенні сягала позначки нижче нуля, тепер же, з новими вікнами, можна у комфортних умовах залишатися на весь концерт. Та найголовнішим досягненням працівники закладу вважають, все ж таки, ремонт даху: якби його не перекрили, була б загроза падіння стелі у великій залі.

– Я ніколи не думав, що ми зробимо цей ремонт і перекриємо дах. А за пластикові вікна взагалі думки не було. Ми їх і забивали, і плівкою утеплювали, і що тільки не робили, дуже холодно з них було. Ми дуже дякуємо Костянтину Іщейкіну, що допоміг нам зберегти цей Будинок культури. Бо у селі більше ж немає куди піти,–наголосив староста села Григорій Тарасенко.

Приміщення будинку культури у Тарасівці, як і всі інші заклади такого типу, існує вже не одне десятиліття. Такий же проміжок часу будівля не бачила ніякого ремонту. Після ремонту ж даху працівники закладу самі долучилися до відновлення стін у приміщенні. Наприклад, організатор культурного дозвілля, активний учасник художньої самодіяльності, Ігор Вусик власноруч розмалював стіни, де були дефекти, які важко було приховати. Чоловік розповів, що проводять чимало заходів, активну участь у яких беруть і діти, тому тепле приміщення потрібне було в першу чергу.

– Що найбільше радує, так це те, що, стало значно тепліше. Коли до мене прибігає дітвора, а у них пар з рота йде, і я розумію, що якщо вонитут, на репетиціях, захворіють, то до мене батьки приїдуть і скажуть, що дитину свою більше не пустять на заняття. А з ким мені робити? Зараз в клубі теплота, затишок, –наголошуєкерівник-організатор місцевого худколективуІгор Володимирович. – Дуже багато значить затишок, який тепер у нас, бо коли заходиш, і вибачте, у нас тут вікна з середини плівкою оббиті, то за яку естетику можна говорити?І коли виходиш на сцену, а там дощ на голову капає, то як можна працювати в таких умовах? Звісно збільшилося відвідувачів, бо можна ж посидіти на концерті, і не мерзнути. Я в культурі більше 20років, такого ремонту, як зараз зробили, ще не було. Тому дуже дякуємо Костянтину Євгеновичу за таку підтримку, що допоміг відродити цей Будинок культури.

Працівники закладу пригадують і такі моменти, коли через протікання даху обсипалася ліпнина зі стелі, а через постійну вологу музична апаратура псувалася і виходила з ладу у самий недоречний час. Світлана Сапа є керівником будинку культури, хоча й працює лише три роки, та про проблеми закладу знає значно довше, оскільки постійно відвідувала різноманітні культурно-масові заходи.

– Ремонт закінчили до нового року. Замінили 22 вікна, всі двері, вхідні двері поміняли, зробили відмостку. Ми все зробили тут, навіть штори й тюль купили, а фарб скільки взяли, все пофарбували, – радіє оновленому Будинку культури Світлана Василівна. – Ми дуже вдячні, це просто неоцінена допомога. Дай Бог здоров’я народному депутату Костянтину Іщейкіну. Нам другі депутати ніколи так не допомагали. Їх ми навіть і не знали. Ні, колись приїжджав депутат обласної ради, обіцяв, що костюми нам купе, ми поїхали і мірки познімали, а він нам сказав: «Обіцяного три роки ждуть».

У закладі культури проводять різноманітні свята. Щомісяця малий зал збирає більше сотні відвідувачів. Найбільше полюбляють традиційні заходи: Новий рік, день закоханих, 8-ме березня, день матері, день села, Івана Купала тощо. Учасниками самодіяльності є самі місцеві жителі: і діти, і дорослі, і пенсіонери, які організували танцювальний та хоровий колективи. Зі своїми виступами вони їздять і на конкурси «Барви Хорольщини», і на великі свята у сусідні села. Велику допомогу у проведені заходів допомагає сільська рада. Особливо, зазначає староста села, відчули позитивні зміни після об’єднання громади: «Легше стало після об’єднання, тепер у нас більше коштів стало, а ще й народний депутат допомагає із додатковими коштами державної субвенції».

Зроблена найважливіша справа – повністю перекритий дах, встановлені енергозберігаючі вікна, то ж можна подбати і про інші потреби закладу. Громада змогла закупити мікрофон, музичну апаратуру, сценічні костюми. Жителі Тарасівки вірять: відремонтований Будинок культури зможе тепер зберегти їх культурні традиції.

Прес-служба народного депутата України