У англійських депутатів немає постійного місця в залі
Побувавши на батьківщині капіталізму і країні з багатовіковими традиціями, багато думаю про те, чому ми так по-різному живемо і що значить демократія для британців і для українців.
Для британців - це неухильне виконання законів.
Для українців - мабуть, що вседозволеність.
А ще вражає вірність традиціям. У англійських депутатів немає постійного місця у залі. Місць взагалі менше, ніж депутатів. Хочеш працювати сидячи - біжи, став табличку, займай місце. Помічника не відправиш - в залу не можна заходити не депутатам. Ніякої електронної реєстрації! (і як вони так живуть?))) Спікер на слух визначає, хто говорить, хто перебиває, чи прийняте рішення - голосування стає галасуванням, усі кричать. А які дискусії! Які емоції!Ніби в шухляду ховають свої манери і відриваються у красномовстві!
І уявіть, країна без писаної Конституції, без системи «Рада», з галасом з жорстких лав і диванів, живе і доволі не бідно. Розумієте? Джентельменська угода з сумлінням і суспільством? Можливо. Слово має вагу. Його треба поважати, цінувати і дотримуватися. А за порушення порядку з зали легко виведуть будь-якого парламентаря. І кожна неправда болюче вдарить по кар‘єрі.
Так і живуть століттями. І виходять на словесну дуель на відстань двох шпаг, хоч ними вже давно не користуються.
