Чому я подав до суду на голову ОДА

А 13 липня 2017 року відбулось засідання Постійної комісії з питань бюджету та управління майном Полтавської облради, у якій взяв участь голова ОДА. І на цьому засіданні (а є відео, бо все було зафіксовано на веб-камеру, була трансляція) він звернувся до членів цієї комісії, депутатів облради, і сказав: "Можна я вас відволіку і таку цікаву річ скажу. Єдиний депутат в Бюджетному комітеті Верховної Ради України, який не проголосував за виділення 82 мільйонів Полтавській області це був пан Іщейкін".
Далі почалося розповсюдження цієї неправдивої інформації, її підхопили і стали постити окремі депутати облради, почались обговорення.
Так відверто збрехати і робити вигляд, що нічого не трапилось - окремий талант, просто шоу "Україна має талант".
Ще тоді я написав про це пост, дав час вибачитись і так же публічно спростувати цю неправдиву інформацію. Думав, Валерій Анатолійович зробить все, щоб вичерпати конфлікт. Нам же ще разом приймати ефективні рішення для розбудови області.
12 липня я це і робив. Відбулось засідання Бюджетного комітету, де йшлося про перерозподіл видатків Держбюджету, зокрема в частині утримання автомобільних доріг. Для Полтавської області передбачалась сума 82 мільйони гривень за умови співфінансування області - 8,2 млн гривень.
Звісно, я голосував за цей перерозподіл, бо я вболіваю за область і за час своєї каденції уже залучив для доріг області близько мільярда гривень
Результати голосування і мій голос "за" підтверджуються стенограмою, а також підписами колег по комітету і секретаря комітету. Я голосував "за" (і не міг інакше), всього "за" було 19 голосів, голосів "проти" було 3, "утримався" - 1.

Сюжет, гідний класика - Микола Гоголь, "Повесть о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем": «Утром, это было в июле месяце... Весьма могло быть, что сии достойные люди на другой же бы день помирились». Але ні, дехто, здається, не має мужності навіть вибачитись.

Ми живемо у світі постправди, фейків, перекручувань і маніпуляцій. Брехня і фейки вже дістали навіть Папу Римського. Тому як громадянин і народний депутат пішов шукати правди в суді - подав позов про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Валерій Анатолійович жодного разу на засідання не з'явився, а на одному з засідань гасло світло, вимикалась техніка для судової фіксації. Врешті-решт, суд першої інстанції... прирівняв голову Полтавської ОДА до ЗМІ. Полтавські журналісти, ви знали про такий феномен? Перший чинний голова ОДА-журналіст. У рішенні суд застосував неіснуючу статтю 471 Закону України "Про інформацію" .По факту застосував ст. 30 розділу ІV (відповідальність за порушення законодавства про інформацію) - звільнення від відповідальності, яка стосується ЗМІ. А ще суд назвав це висловлювання не неправдивою інформацію, а оціночними судженнями (з посиланням на ч.2 ст. 30 щойно згаданого закону). На цьому історія не завершується, далі буде.

Зараз трошки про цинізм. Обмовивши мене перед колегами обласного рівня, перед земляками, "не дрогнувшей рукой" забрали 36 мільйонів гривень з ремонту доріг і подається це як ніби так і має бути, інвестують в дуже суперечливий проект. Кажуть, що перекриють перевиконанням (а це провисання у часі зі стартом ремонтних робіт на дорогах). А в черзі на гроші від перевиконання вже стоїть кардіодиспансер. І припускаю, що не тільки цей об'єкт. Затягування з його завершенням здорожчало вартість проекту і спричинило ситуацію, що вже обладнання є, а приміщення ще немає. Обладнання чекає на приміщення. Воно не все запущене, а значить ще не служить людям.

Я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе. А також правда. Бо саме за неї ми боролись. За неї полягли ті, кого сьогодні поминаємо і згадуємо. На ній будується нова країна, за яку ми теж боролись. І ніяк інакше.