Розмір тексту

День, коли хочеться подякувати без офіціозу

Є деякі дати, коли я рідко відвідую масові, офіційні вшанування. Не тому, що щось не так, а тому, що є відчуття, як ніби віддаєш шану дорогим людям у засвітах, хочеться зібратись з думками, подумати про їх життя, яке було віддане за наше майбутнє.
Це День перемоги, День пам'яті жертв Голомодору, і чорнобильські дати - 26 квітня і 14 грудня

На Лубенщині біля Мгару є Алея пам'яті чорнобильців. Кожна берізка тут посаджена на честь і в пам'ять героїв-рятівників. Є іменна берізка Олександра Лелеченка, заступника начальника електричного цеху ЧАЕС - її висадили першою. Наш земляк з Новооріхівки помер 7 травня 1986 року, звання Героя України йому присвоєне посмертно.
За 21 рік з моменту закладення алеї вона значно розрослась. Дехто занадто передчасно залишає цей світ через підірване здоров'я, але саме ліквідатори врятували увесь світ.
Це фото зробили мої помічники, яких я залишив подалі. Хотів на одинці відвідати це місце, читав усі імена, знайшов знайомі прізвища родин, яких знаю особисто. І коли йдеться про можливість підтримати ще живих, захистити обіцяні державою пільги і соцзахист, роблю це. За кожною датою і цифрою - чиєсь життя.
Окрім того, що вдалося відстояти виділення з держбюджету ще цього року видатків для чорнобильців, боровся за кожну гривню у бюджеті-2018.
А ще лоббіюю поправку в законодавстві, щоб після смерті ліквідатора, родина не втрачала статус, а продовжила мати державну підтримку. Я знаю що таке, коли доводиться доглядати за хворим в родині, за важкохворим, і як це впливає на життя родини, скільки витрат на це йде. Це той мінімум, як ми маємо забезпечити, щоб наша вдячність була не тільки на словах.
Хоча я не знаю, як можна віддячити за врятований світ...
Низько вклоняюсь живим і вічна пам'ять Героям...

Про автора

Костянтин Іщейкін

Костянтин Іщейкін

Народний депутат України

48
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему