Розмір тексту

«Гроші на культуру»: змінити підходи

Систематично аналізуючи бюджетні видатки в області, районах і навіть на рівні місцевих громад, я неодноразово зауважувала  їх формальний, хаотичний, спонтанний і часто-густо невиправданий характер. 

Вчергове переконуючись, що перш, ніж витрачати суспільні кошти, треба сім разів подумати, а чи не «на вітер» вони будуть викинуті. Тому відгукнулась на пропозицію департаменту культури Полтавської ОДА прийняти участь в напрацюванні Стратегії розвитку регіонального розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки в галузях культури і туризму.

Як завжди, порадилася з експертами, поговорила з керівниками місцевих громад, людьми, для яких власне і пишеться ця Стратегія.

Отже, вважаю за доцільне узагальнити почуте і продумане.

Так, на сьогодні в області діють  затверджені раніше Комплексна програма розвитку культури, мистецтв та охорони культурної спадщини Полтавської області на 2018–2020 роки та Стратегія розвитку туризму і курортів на 2019-2029 роки.

Перш ніж приступати до напрацювання нової стратегії, варто підвести підсумки, а чого досягнуто в рамках існуючих програмних документів. Скорегувати у часі та конкретизувати визначені цими документами завдання. Та спонукати тих, хто прийматиме остаточне рішення в рамках нової Стратегії, правильно розставити пріоритети і акценти. На прикладі Стратегії розвитку туризму і курортів, відзначу, що не можна ігнорувати і не скористатися 300 – річчям одного з найпомітніших в історії України філософа Григорія Савича Сковороди, яке ми відзначатимемо в грудні 2022 року. Творчість і особистість мандрівного філософа цікава і знана в інтелектуальних колах на Заході. І абсолютно несправедливо не популяризується належним чином на його малій батьківщині – Полтавщині. В діючій Стратегії, на жаль, його постаті присвячено декілька скромних речень. І жодного слова  згадки про підготовку до 300-літнього ювілею. Або археологічні знахідки Пивихи, що неподалік Градизька.  Де є катастрофічна потреба в укріпленні берегової лінії найвищої на Лівобережжі точки. А також розвитку у Градизьку сучасного музею і створення належних умов для наукових досліджень. Натомість, на популяризацію напівміфічного Більського городища, (щодо географічного розташування літописного Гелону саме в цьому місці вчені до цього часу так і не дійшли єдиної думки), чинне керівництво Полтавської облради пролобіювало виділення десятків мільйонів з обласного бюджету. Незважаючи на те, що Більськ знаходиться поза популярними туристичними маршрутами. В той час як Градизька Пивиха – історична перлина на Дніпрі. 

Взагалі туристичний потенціал Полтавщини вартував би набагато більшого, якби статус області, як екологічної, був підтверджений цілеспрямованою програмою розвитку створення національно-природних заповідників, ландшафтних парків, інших охоронюваних територій області. Тобто, Стратегія розвитку як туризму (внутрішнього і зовнішнього), так і культури Полтавщини має більш значні шанси на успіх тільки в комплексі з продуманою природно-екологічною Стратегією. Екологія, історія та туризм в розвинених країнах, розвиваються в комплексі.

За умови розширення територій під природоохоронними об’єктами на рівні громад головний акцент в сфері туризму варто робити на зелений (сільський), рекреаційний туризм. І відповідні кошти співфінансування мають передбачатися, як в обласному бюджеті, так і в бюджетах ОМС саме на ці цілі.

 Відносно новим напрямком для нашої області міг би стати так званий індустріальний туризм (сталкінг). Який міг би ґрунтуватися на об’єктах і площах індустріальної спадщини області. В світі існують цілі течії прихильників індустріального туризму. Які за умови створеної ОМС відповідної туристичної інфраструктури могли б суттєво поповнювати їх бюджети.  

Подієвий туризм теж має зазнати зміни існуючих підходів. Всілякої підтримки заслуговують самобутні фестивалі гастрономічного спрямування, які прославляють, приміром не тільки Опішнянський край, а й всю Полтавщину. Але так само доречно започаткувати і підтримати щорічні літературно-мистецькі фестивалі, пов’язані з іменами людей, які прославили Полтавський край. (Сковороду, Котляревського, Гребінку, родину Драгоманових: Олена Пчілка, Леся Українка. На Полтавщині народилися ціла низка талановитих митців «Розстріляного відродження» - Микола Зеров, Євген Плужник, Михайло Семенко і т.д.). Саме на цій землі знаходили натхнення сотні відомих людей.  

2078 пам’яток та об’єктів культурної спадщини мають не просто мати формальний статус охоронюваних об’єктів. А й отримати через співфінансування можливість бути збереженими і відродженими.

Культурне надбання, зібране в 145 музеях, які діють на території області, здебільшого, перебуває в умовах тотального недофінансування, і здебільшого законсервоване в матеріальному забезпеченні на рівні часів розпаду СРСР. І сама цінна складова музейних експозицій перебуває в сховищах і майже  недоступна для широкого загалу з міркувань безпеки. Потрібно разом з ОМС напрацювати на умовах співфінансування  програму осучаснення музеїв, підвищення їх привабливості для відвідувачів, популяризації історії краю.

Це тільки деякі ремарки на поверхні набагато ширших, аніж згадано тут, процесів в культурній і туристичній галузі, які, на мій погляд, варто зауважити при напрацюванні нової Стратегії розвитку Полтавської області. 

Про автора

Ірина Степаненко

Ірина Степаненко

Депутат Полтавської обласної ради

29
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему