Про «перерви» в роботі Полтавської обласної ради

На сьогодні, як депутат двох поспіль скликань, я вже знаю, що чергова перева в роботі сесії Полтавської обласної ради – чітка ознака того, що щось пішло не так, як планував її голова Олександр Біленький.  І є загроза не вирішити  якісь шкурні питання. Для чого потрібен час.

Перша така перерва була організована ним на початку 2017 року. Біленький  тоді протягував Василя Воротинцева на посаду очільника Полтававодоканалу. Після провального голосування за Воротинцева Біленький не закрив сесію. Щоб в наступному засіданні довершити розпочате. В перерві між засіданнями проведення чергового конкурсу було зірвано. Після перерви Воротинцева таки призначили.

Нступною перервою Біленький рятував себе від недовіри в травні - червні 2019 року. Тоді ми, 30 депутатів Полтавської обласної ради попереднього скликання, ініціювали позачергову сесію з вимогою розглянути масштабні, численні порушення керівництвом обласної ради щодо: ремонту сесійної зали облради; кризового фінансового стану «Полтавафарму»; поточної діяльності «Полтававодоканалу» та «Полтавапалива»; спотворення волі громад і застосування адмінресурсу при напрацюванні  Перспективного плану формування територій громад Полтавської області; роботи виконавчого апарату обласної ради та перешкоджання діяльності депутатів.

І тоді Біленький зманіпулював перервою в роботі сесії, затягнувши час майже на місяць,  для включення адмінресурсу, кулуарних домовленостей з порятунку себе коханого на посаді голови.

Депутати так і не отримали звіту і пояснень від голови Полтавської обласної ради щодо надкоштовного ремонту сесійної зали. Систематична некоректна робота системи для голосування, проблеми зі світлом, звуком – це тільки самі очевидні наслідки того ремонту. Є ще багато менш очевидних. Тоді Біленький ухилився від серйозної розмови про причини незадовільного фінансово-господарського стану перелічених підприємств. В результаті сьогодні – вони або вже майже банкрути, як Полтавафарм. Або продовжують агонію як Полтавапаливо. Або на межі вижимання останніх соків, як в ситуації з Полтававодоканалом. Який і так вже має одні з найвищих серед обласних центрів тарифи на водовідведення і водопостачання.

І свіжий приклад перерви в роботі сесіїї, яка наразі висить на паузі більше місяця. 23 лютого Біленький влаштовує блекаут в роботі сесії, оголошує перерву і затягує проведення наступної частини сесії на невизначений час. Вірогідно з метою дотиснути питання безповоротного банкрутства Полтавафарму. Блокуючи останній шанс в цивілізований і державницький спосіб вирішити долю цього комунального підприємства. Певно, реалізуючи черговий сценарій дерибану комунального майна.

Паралізована робота Полтавської обласної ради вже стала сумнозвісним трендом. Кількістю публічних скандалів, в яких фігурує Біленький, він перевершив і залишив далеко позаду будь-кого зі своїх колег – очільників обласних рад.

Замість повноцінної, системної і планомірної роботи – її імітація, втрата бюджетних коштів, їх нераціональне ручне витрачання. Але саме головне – це втрачений час і можливості для вирішення проблем територіальних громад Полтавщини.