Цифри: резерви для зниження тарифу на розподіл газу ще є
Анонсоване 19 січня НКРЕКП зниження тарифу на розподіл природного газу для операторів ГРМ Полтавщини та внесення зміни до відповідних постанов НКРЕКП від 16 грудня 2020 року, мало втішило. Так як зниження ціни на 18 копійок з 2,316 грн. грн/м³ до 2,136грн/м³ з ПДВ – це не зниження. Одразу виникло питання. Раз так легко підняли, а потім так само швидко знизили, то напевне щось не так з підходом до формування ціни на розподіл.
Як фінансисту, мені зрозуміла мова цифр. Саме завдяки їй, на моє глибоке переконання, треба шукати той оптимум, що заспокоїть людей. Знизивши до прийнятної, економічно виваженої межі поріг тарифу.
Саме про це йшла сьогодні мова від час Координаційної наради в Полтавській ОДА щодо формування структури тарифу на транспортування газу АТ Полтавагаз, куди я була запрошена
Проаналізувавши структуру тарифу на розподіл газу протягом 2020 року, оприлюднений на сайті компанії, за умови, що ми об’єктивно позбавлені змоги побачити деталізацію всіх статей витрат, я не знайшла беззаперечного обгрунтування для зростання за рік тарифу з 1,140 грн. з ПДВ до 2,316 грн без ПДВ.
Про що і говорила сьогодні в своєму виступі під час наради. По-перше, для мене не зрозуміла логіка такої економіки, за якої при зменшенні на 26,1% планованої річної замовленої потужності розподілу природного газу з 648 млн. кубів на початку року до 479, 0 млн. на кінець року, планована річна тарифна виручка, навпаки зросла на 33,6%, з 614 млн.до 924 млн.
Те, що структура тарифу не є сталою величиною, зрозуміло з того, що ще влітку складові тарифу змінювалися, і вони і досі є на сайті в двох редакціях (з 1.07.2020 по 31.12.2020 р.) (див. вищенаведену таблицю). Той варіант, що затверджений Постановою НКРЕКП 24.06.2020 №1175, відрізняється, тим, що зменшена на 68 млн. планована річна тарифна виручка і водночас з’явилася стаття «Компенсації витрат за попередні періоди» в сумі 69 млн. Тобто, виходить, що компанія планує повернути недоотримане раніше за рахунок споживачів в структурі тарифу? Якщо так, то ті, хто мав субсидіїї – не постраждають. А ті, хто платив повну вартість послуги з розподілу газу, заплатять за невідшкодоване державою за попередні роки. Тобто за пільговиків розрахується не держава, а ті, хто справно платять, не маючи пільг. Тоді про справедливість такої економіки не може бути мови.
В структурі тарифу на транспортування газу на 2021 рік ці компенсаційні витрати уже збільшені до 71 млн. А також з’являються «витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню» в сумі 26 млн.грн. Виходячи з якої кількості лічильників, по якій ціні заплановано їх закупити? І ці самі витрати ляжуть в подальшому на плечі всіх споживачів.
Питання зарплати. Вона в структурі тарифу зросла за рік на 42,% з 223,0 млн. до 316 млн. Я не знаю жодної галузі екрноміки в Україні, де зарплата зросла б майже наполовину протягом 2020 року.
Стаття «Інші витрати» в структурі собівартості теж демонструє казкове зростання. З 89,0 млн. до 149,0 млн., тобто на 38%. І, як так розумію, про прозорість цієї статті також не йдеться.
Навпаки питання оновлення, модернізації існуючих мереж в тарифі представлене мізерними сумами. А це саме та стаття, яка на сьогодні істотно «провисає». На жаль, мені не вдалося отримати відповіді на свої питання.
А тому я попросила відобразити мої зауваження та пропозиції в протоколі сьогоднішного засідання:
А також подала відповідні пропозиції регулятору - НКРЕКП для того, щоб вони врахували їх при затвердженні структури тарифу на транспортування газу для населення АТ «Полтавагаз». Переконана – резерви для зниження тарифів є.
