Розмір тексту

Аеропорт чи питна вода для людей?

Сьогодні депутати постійної комісії обласної ради з питань житлово-комунального господарства , енергозбереження, будівництва,транспорту та зв’язку чи не вперше показали приклад конструктивної роботи в інтересах громади.

Після декількох наших наполегливих зауважень, мікрофон в залі, де відбувалося засідання комісії, працівники апарату нарешті ввімкнули. І он-лайн трансляція зі звуком, хоча ще досить низької якості, відбулася. Таємниць від тих, хто нас обрав, більше не має бути.

Я вдячна голові комісії Івану Сидоренку, своєму колезі по фракції, за принциповість, зваженість і максимальну об’єктивність. Я вдячна тим моїм колегам - членам комісії, які задавали слушні і логічні запитання. Стосовно того, яка така нагальна потреба в аеропорті, коли існує безліч інших невирішених в громадах проблем.

Я не буду повторювати раніше сказане мною і моїми колегами на цю тему.

Мій життєвий досвідом і конкретні цифри не дають жодних підстав для сумнівів. Протягом 2017 – 2020 років «Аеропорт-Полтава» обійшовся обласному бюджету у 86,4 млн грн. А «заробило» підприємство за цей же період 10,5 млн.грн., Ці гроші не покрили навіть видатки на зарплату працівників за цей період.  Підприємство спрацювало у збиток, здаючи в оренду майно приватним структурам, обслуговуючи їх діяльність і приймаючи вряди-годи чартерні рейси. 

Водночас правоохоронці виявили підтверджені в результаті слідства збитки, завдані  державі, на суму понад 5,8 млнгрн. під час проведення реконструкції аеропорту.

Тобто,програма, яка коштувала платникам податків області 86,4 млн. грн., жодним чином не задовольнила базових потреб значної частини мешканців Полтавщини.

То який сенс зараз нарощувати ці збитки, продовжуючи цю програму? Та ще й за умови, що окрім емоцій, які вирували під час засідання, ми не побачили жодних фахових розрахунків економічної доцільності «вгачувати» близько 700 млн гривень, нехай і значною мірою з державного бюджету, в безперспективний в фінансовому відношенні об’єкт. Бо, якби він був цікавий з точки зору бізнес-процесів, напевне вже б стояла черга з тих, хто хотів би взяти його в концесію.

А більше 150-ти млн. грн. з обласного бюджету були б набагато необхідніші для будівництва в області доріг, спорудження свердловин і водогонів для забезпечення якісною водою жителів наших громад. Не завадили б вони і у вирішені питання з встановленням сортувальних ліній і будівництва полігонів для твердих побутових відходів.

В той час, коли в зв’язку з пандемією,  пасажиропотік через аеропорти України з початку року, за даними Державіаслужби скоротився на 63,1% (це 7,7 млн. осіб), а обсяги комерційних рейсів скоротилися на 57,2% за вказаний період, я не бачу сенсу взагалі піднімати питання витрачання сотень мільйонів на аеропорт Полтава. Це тільки посилить і без того токсичність теми. Якщо у держави є кошти на аеропорти замість водогонів, мені соромно за таку державу.

Тому замість витрачати сотні мільйонів на аеропорт, вважаю доцільним напрацювати разом з громадами якісну Регіональну обласну Програму Розвитку систем водовідведення та водопостачання. Врахувати в цій програмі потреби всіх ОТГ Полтавщини, давши їм можливість співфінансування відповідних інфраструктурних проєктів (будівництво скважин для прокладання водогонів, їх модернізація і капітальний ремонт, впровадження сучасних систем  водовідведення і каналізації) на території всієї Полтавської області. З огляду на те, що значна частина населення області внаслідок інтенсивного видобутку газу і нафти, а також зневоднення, яке спостерігається в останні роки, потерпає від нестачі води в колодязях, зробити цю програму пріорітетною.

Здійснивши це, Полтавська обласна рада VIII скликання має шанс увійти в історію як рада, яка нарешті забезпечить людей якісною питною водою, а не яка «повелася» на фантомний аеропорт.

Про автора

Ірина Степаненко

Ірина Степаненко

Депутат Полтавської обласної ради

46
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему