Брудні ігри: два епізоди сьогоднішньої сесії обласної ради як дзеркало її керівників

Готуючись до сесії, побачила в порядку денному звіт директора Департаменту освіти та науки Полтавської обласної державної адміністрації Віти Ковальської про виконання делегованих повноважень щодо забезпечення розвитку науки та усіх видів освіти. Чесно кажучи, здивувалась. Про що повинна відзвітувати людина, призначена на посаду в квітні місці поточного року? Я б зрозуміла, якби звітував директор департаменту охорони здоров’я, адже щодня в ЗМІ бачимо, що кількість хворих зростає. Чи нарешті прозвітував директор «Водоканалу», (бігборди із зображенням останнього, які виросли, як гриби в Полтавському районі останнім часом, виявилося, добряче розлютили депутатів). Почала читати проект рішення по звіту Ковальської  і здивувалась ще більше.

Виявилося, після звіту (якого ніхто ще в очі не бачив) пропонували депутатам… визнати роботу директора департаменту… незадовільною. 

Хай не ображаються колеги, але знаючи, що 90 відсотків з них матеріали сесії читають «по діагоналі», переконана, що і проголосували б.

Кому це знадобилося? Ініціатором такого проекту рішення виявився Анатолій Ханко.

Цей чинний заступник голови Полтавської обласної ради, керуючись, напевне якимись особистими міркуваннями, і влаштував цей «балаганчик» із «недовірою» Ковальській. І коли я взяла слово і все це озвучила, у відповідь голова обласної ради Олександр Біленький зробив круглі очі і заявив, що, подумаєш, мовляв, всі грамотні, всі повинні були прочитати те, що запропонував Ханко і далі вже вирішувати, голосувати чи ні. Але в мене питання, а для чого такий голова обласної ради, який любу дурницю може поставити в порядок денний сесії, а там, що буде. В результаті, Віта Володимирівна продемонструвала дійсно фаховий, професійний підхід, показавши, що саме вона – на своєму місці. Не дивлячись на те, що Ханко з Біленьким, а також Євген Холод, підготували їй «недовіру». Але в них, на щастя не склалося. Такі ось державники сьогодні очолюють Полтавську обласну раду.

Другий яскравий момент сьогоднішньої сесії, пов’язаний з жахливою історією, яка трапилася в березні цього року. Коли маленького хлопчика забили до напівсмерті вихованці Полтавського реабілітаційного центру. Теж, до речі, комунальної установи, підпорядкованої Полтавській обласній раді. Саме на ній лежить відповідальність за  призначення-звільнення керівництва цієї установи. А також за рівень і якості керівника. Я вдячна колезі Олександру Алексюку, який на чолі спеціально створеної в зв’язку з цим випадком комісії, в своєму виступі скрупульозно  розклав по полицям дану ситуацію. Але що виявилося? Директор закладу, в якому відбулося це жахіття, до цього часу НА ПОСАДІ. І має всі шанси покинути її «за згодою сторін», уникнувши будь-якої відповідальності.   І те, що подібне не повторилося в цьому закладі – це диво. Адже керівник установи абсолютно не на своєму місці! І сьогодні в мене під час обговорення  склалося стійке враження, що те саме чинне керівництво обласної ради покриває того горе-директора.

Сто разів дивує позиція правоохоронних органів, які до цього часу не поставили крапку в питанні притягнення всіх винних в цій історії до відповідальності.  

Зі слів Алексюка, комісія одноголосно рекомендувала розірвати контракт з горе-директором Полтавського реабілітаційного центру. Але чомусь це надважливе питання за увесь цей час до порядку денного жодного разу не потрапило. І правий був мій колега Петро Ворона, коли сказав, що цей жахливий випадок з хлопчиком виявив очевидну проблему. Кадрову. Когось тримають на чолі сиротинців чи будинків, де утримуються психічно хворі люди, з огляду на «правильну» партійну приналежність, когось за те, що привозять багажниками «данину», а когось тому – що «правильно освоює капітальні видатки». І це те, про що я говорила раніше, перепризначення «всліпу»  керівників таких закладів цементує правила і порядки, які панують в таких закладах. Дуже сподіваюся, що наступна каденція депутатів перерве цю традицію. І людей на такі відповідальні посади почнуть призначати на прозорих конкурсах і вимагати від них роботу, а не лояльність.

Ці два приклади вчергове підтвердили для мене, що обласною радою керують випадкові люди, з вкрай низькими компетенціями, і такими ж людськими якостями. І зараз саме той час, коли виборець зможе кардинально змінити ситуацію. І дати шанс прийти до влади тим, хто насамперед є Людьми і здатний для людей працювати фахово і професійно.