До чого призводить державне регулювання цін на продукти

Обмеження росту цін - спроба зупинити інфляцію

За результатами 2021-го року інфляція в Україні склала 10%, це рекорд за останні 4 роки. За інформацією Нацбанку, це обумовлено високими світовими цінами на енергоносії, сировину та комплектуючі. Саме тому ціновий бум окрім України переживають й інші країни. Наприклад, у США інфляція побила 40-річний рекорд, а у сусідній Польщі - 20-річний.

Проте спосіб боротьби з інфляцією Україна обрала не найкращий. Наприклад, у Польщі для стримування цін уряд оголосив про зниження ПДВ на продукти харчування до 0% на пів року. Кабмін України вирішив впоратися з проблемою, обмеживши ціни на одинадцять "соціальних" продуктів харчування.

Про яке регулювання цін йде мова

Наприкінці минулого року уряд встановив граничну торгову націнку у розмірі 10% на батон та олію соняшникову. А 12 січня 2022-го Кабміном встановлена торгова надбавка на час карантину ще для ряду продуктів харчування:

- хліб пшенично-житній;
- гречана крупа;
- цукор пісок;
- борошно вищого ґатунку;
- масло вершкове 72,5% жирності;
- яйця курячі категорії С1;
- птицю (тушка курина);
- макаронні вироби вітчизняного виробництва (вироблені із борошна вищого ґатунку);
- пастеризоване молоко 2,5% жирності (у плівці).

Трішки історії держрегулювання цін в Україні

Старші люди пам’ятають, як за часів совка продукти коштували помірно, проте полиці були пусті, а черги за ковбасою доводилось вистоювати годинами. За часів незалежності до регулювання цін Україна поверталася вдруге. Перший – наприкінці 90-х. Тоді торговельна надбавка на хліб, м'ясо (свинина, яловичина, птиця), олію, яйця овочі та низку інших продуктів не могли перевищувати 15%. Остаточно регулювання вартості цих груп продуктів було скасовано через неефективність у липні 2017 року.

Через пандемію у квітні 2020 року державне регулювання цін на деякі продукти повернули. Також суб'єкти господарювання мають декларувати зміну вартості роздрібної ціни на певні товари. Якщо йдеться про підвищення на 15% та більше – за 30 днів, на 10-15% – за два тижні, на 5-10% – за 3 дні. Регулює держава й ціни на електроенергію, бензин, дизельне пальне. А ось на газ це правило діяло до 31 березня 2021 року.

Досвід інших країн

Контроль уряду за цінами — переважно хвороба економічно невільних країн. Показовий приклад Венесуели. Держрегулювання цін під час економічної рецесії, що розпочалося у 2014 році, спустошило продуктові полиці та створило довгі черги до магазинів. Товари першої необхідності купляли у сусідній Колумбії. За кілька років у спробі приборкати ціни правлячий режим навіть залучив армію для контролю за постачанням продовольства. Допомогло не дуже.

У цей час в Євросоюзі підтримка виробників їжі є досить серйозною. Крім прямих дотацій аграріям, ПДВ на багато продуктів харчування нижче стандартного. А під час пандемії його ще знизили. Наприклад, Великобританія знизила податок з 20% до 5% для закладів зі сфери розваг, готелів, та закладів харчування. Німеччина ж знизила ПДВ з 19% до 7%.

Висновки

Нинішній уряд нашої країни за час своєї діяльності довів ситуацію в економіці до стану, коли він вимушений ухвалювати такі рішення, проте вони не дадуть очікуваних результатів.

Який сенс підприємцям у збиток працювати, якщо всі енергоресурси для них злетіли в ціні, а ціни на товар підняти не можуть, а компенсації від держави ніякої нема, чи пільгового податкового періоду. Якщо витрати виробників не покриваються ціною, товари просто зникають з полиць магазинів. Проте багато з виробників буде шукати, як обійти обмеження. 

Наприклад, регулюється ціна молока з жирністю 2,5%? Буде молоко з жирністю 2,6%. Замість яєць категорії С1 з’являться яйця інших категорій. Виробники, щоб приховати збільшення цін, починають маніпулювати розміром/вагою товару – замість кілограма гречки чи літри олії за ту ж ціну пропонують 800 грамів. А через економію на витратах та використанні дешевших компонентів, суттєво впаде якість товарів.

Так що введені урядом обмеження не мають абсолютно нічого спільного з реальністю. Регулювання цін є кроком, який лише погіршує ситуацію на ринку, а також стає ще одним елементом корупції з боку чиновників.

А пропозиція радника Президента з економічних питань Устенка щодо потенційного запровадження продуктових карток для малозабезпечених, які можна буде отримати через застосунок Дія, взагалі виглядає відірваною від життя. Адже основна група людей, яка потребуватиме такої підтримки це пенсіонери, які переважно не мають цього застосунку і смартфонів.