Розмір тексту

Ініціювала новий конкурс молодіжних наукових робіт на тему місцевого самоврядування

Ініціювала конкурс наукових робіт «Ефективне врядування громадян: вектор змін» для молоді нашої громади. Про нього вам сьогодні й хочу розповісти.

В області вже давно діє подібний конкурс та для того, щоб готувати якісних конкурсантів на обласний рівень варто потурбуватися про це на рівні нашого міста і загалом про популяризацію наукової діяльності серед студентів. Тематика конкурсу теж не випадкова, адже молодь може і має стати рушієм розвитку своїх громад, тому добре формувати необхідні професійні компетенції серед молодих людей щодо місцевого врядування і долучати до реалізації корисних прогресивних ініціатив.

No science – no future. Тому я написала листа на Управління освіти та Управління молоді, щоб в нашій громаді створити умови для підтримки молодих науковців. І ось на наступну сесію міськради мають винести це питання. Сподіваюсь, колеги-депутати Полтавської міської ради підтримають ініціативу  й в нашій громаді з’явиться молодіжний науковий конкурс. 

Навіщо він?

Це нові ідеї з точки зору розвитку місцевого самоврядування та можливість самореалізації молоді. Також буде приємна мотивація у вигляді призового фонду для кращих учасників та учасниць. 

Конкурс розрахований на молодь віком від 16 до 35 років, яка навчається або проживає на території Полтавської тергромади. Сам конкурс проводитиме Департамент культури. 

Для конкурсних робіт ми обрали наступні тематичні напрямки:

  1. Смарт-рішення в розвитку громади. Молодь є головним користувачем сучасних технологій, тому саме від них треба почути, як це має бути.
  2. Адаптація громад до змін клімату. Молодь, наразі, є рушієм більшості екологічних рухів та ініціатив по всьому світу. Адже має інші цінності та вихована в іншій парадигмі взаємодії з природою. Полтавська громада не виключення. Можу це стверджувати, бо координувала програму «Молодь змінить Україну. Полтавщина», де активні молоді люди вчилися і напрацьовували проєкти місцевого розвитку. Так от близько третини всіх ініціатив стосувалися саме екологічних викликів громад.
  3. Потенціали розвитку молоді в громаді.
  4. Соціальне волонтерство – на користь громади. У Європі та Америці воно вже давно практикується, проте у нас тільки починає набирати популярності. Соціальне волонтерство - це коли люди, не зважаючи на свою професію та рід занять,  певний час приділяють суспільним роботам. Наприклад, працюють пожежниками у вихідний день або у лікарні допомагають, чи їжу та речі роздають у спеціальних пунктах безхатькам та малозабезпеченим. Такий вид волонтерства дає можливість відчути себе частиною спільноти, бути корисним і, навіть, більш щасливим.
  5. Поглиблення децентралізації шляхом підтримки самоорганізації населення.

Цим тематичним напрямком хотіла б наштовхнути молодь на обдумування потреби самоорганізації населення. Про що це?
 

Органи самоорганізації населення (ОСН) — представницькі органи мешканців міста, села або їх частин, які створюються для вирішення окремих питань місцевого значення, це будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, районів у містах. Це добровільні утворення, що поєднують у собі риси як органу публічної влади, так і громадської організації.
 

ОСН відіграють важливу роль у створенні умов для залучення найширших кіл громадян до безпосередньої участі у прийнятті та реалізації рішень з питань соціально-економічного, культурного розвитку територій. Саме через них вибудовується довіра, співпраця влади та мешканців у вирішенні окремих питань місцевого значення. Нарешті, без органів самоорганізації населення неможливо здійснювати ефективне місцеве самоврядування, так само як неможливо розвивати місцеву інфраструктуру без врахування очікувань, інтересів та побажань мешканців територіальної громади.
Це найефективніший спосіб формування відповідальних громадян. 

Чому громаді потрібен цей конкурс?

Відсутність гідних умов роботи науковців, інтеграції їх розробок та ідей в реальний сектор економіки, публічне управління є складним питанням для всієї країни. Й ігнорувати його -  «стріляти собі в ногу». Також це стосується виїзду молодих науковців за кордон, плагіату, дипломованих псевдонауковців як Ілля Кива. З цими проблемами вчені зіштовхуються постійно. Але час уже усвідомити -  No science – no future.
 

У сучасному світі будь-яка держава, що претендує на статус цивілізованої, зобов’язана мати власну політику розвитку фундаментальної та прикладної науки. Рівень розвитку власної науки є одним з показників конкурентоспроможності держави та її перспектив належати до цивілізованої спільноти. Але починати виховання майбутніх науковців  треба з локальних спільнот, з кожної громади, ну і, звісно, підтримувати на регіональному та національному рівні. 

 

Про автора

Юлія Городчаніна

Юлія Городчаніна

Голова ГО «Нова Полтава», депутатка Полтавської міської ради від партії "Європейська Солідарність"

32
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему