Чому затягують із результатами конкурсу е-квитка

Трішки про електронний квиток

Е-квиток – це можливість обліку пасажиропотоку в місті. Він допоможе вирахувати обґрунтовану вартість проїзду, контролювати кількість пільговиків та додасть зручності самим пасажирам при оплаті проїзду.

У Полтаві вперше спробували впровадити електронний квиток у 2019 році, проте тоді лише одна компанія подалася на тендер та не було політичної волі для запровадження диференційованого тарифу напередодні виборів.

Нині ж повернулися до цього питання знову. 12 липня відбулось засідання конкурсного комітету щодо впровадження е-квитка в громадському транспорті. Взяли участь у конкурсі дві кампанії - ТОВ «Фарго Сістемс» та ТОВ «Смарт-тикет Технолоджи». Обидві надали комітету пакети документів, які є практично однаковими та показали схоже за характеристиками обладнання і софт. Також запросили за свої послуги 10% від вартості кожного проданого квитка. Валерій Пархоменко, заступник міського голови, обіцяв журналістам протягом двох днів після засідання конкурсного комітету визначитись із переможцем, проте й досі не маємо результатів.

Компанії, які взяли участь у конкурсі

Київська компанія ТОВ «Смарт-тикет Технолоджи» має чималий досвід. Відкрита у липні минулого року та є дочірньою компанії «Київстар». Її представники повідомили, що валовий товарообіг складає 400 млн грн. У попередньому році складав 600 млн грн.

ТОВ «Фарго Сістемс» була створена у травні цього року, тобто під конкурс. Її власником та керівником є колишній однопартієць полтавського міського голови Олександра Мамая Максим Голдиш. Він був депутатом 7-го скликання від партії «Совість України» (лідером партії був чинний міський голова) та власником компанії ТОВ «Трек Сервіс Контроль», яка у 2014-2018 роках виконувала диспетчерську функцію для громадського транспорту Полтави. Наразі «Фарго Сістемс» виступає дилером київської компанії «Сімбол систем». Тобто є підрядником чималої компанії, проте самі тільки вийшли на ринок. Статутний капітал – 1000 грн.

Про сам конкурс

Хочу зазначити, є дві основні моделі впровадження електронних квитків:

• Місто самостійно закупляє валідатори та адмініструє цю систему. Така модель дає можливість місту адмініструвати цю систему самостійно. А місцева влада бачить пасажиропотік, скільки та на якому маршруті перевозиться загалом людей пільгових категорій тощо. Це дає можливість проаналізувавши інформацію та оптимізувати транспортну мережу. Таку модель ще у 2016 році почав впроваджувати Житомир. Запускали програму через комунальне підприємство в декілька етапів (поступово закуповували обладнання, впроваджували карти мешканця, шкільні та студентські квитки тощо), бо вся програма в чимало коштів обходиться бюджету.
• Місто замовляє підрядника, який за власний кошт встановить валідатори та буде це адмініструвати. За це братиме відсоток вартості квитка. Чималий мінус – влада не зможе контролювати достовірність інформації щодо кількості пільговиків та загального пасажиропотоку. Саме такий варіант нині обрали.

Для вибору компаній оголосили конкурс, хто може фінансувати та адмініструвати цю систему. Бюджет самого проєкту залежатиме від умов визначених із компанією, з якою місто потім укладатиме договір. А це: поетапність обладнання транспорту валідаторами та додаткові функції, які передбачатиме система (монетизація пільг, хто виготовлятиме картки, якими будуть користуватися пасажири тощо). Ці всі моменти в підсумку визначать загальну вартість всього проєкту. 

Хотілося б додати зміни до умов конкурсу,коли визначаються перевізники на маршрутах, наприклад, щоб приватний транспорт самостійно встановлював валідатори. Це зменшить навантаження на бюджет, якщо це робить місто та прискорити процес (в етапах) впровадження системи. Наразі цієї вимоги немає.

І на завершення щодо конкурсантів. Варто проаналізувати окрім політичної заангажованості ще і їх спроможність. А яка може бути спроможність у новоствореної фірми зі статутним капіталом у 1000 гривень? Як на мене, вибір переможця не складний. Обиратиме ж його конкурсна комісія більшістю голосів. Всі в очікуванні.