Баталії навколо Прирічкового продовжуються

В статті поясню, на якому етапі зараз дозволи на будівництво, чи законний паркан і оренда землі, чи порушено охоронну зону річки та що з цим всім можна зробити. І головне, які ж вимоги активної громади, яка приходить кожного тижня на збори в підтримку Прирічкового парку, а не проплачених мітингарів, як намагаються подати деякі керівники міста. Нагадаю, що петиція проти будівництва набрала в рекордні 5 год, необхідні 250 голосів, зараз зібрано 783 підписи онлайн і 1898 «живих» підписів.

Хто віддав землю під забудову?

Зараз надано дозволи на розробку детальних планів територій (далі ДПТ) на декілька ділянок:

1) Три земельні ділянки, які нині за парканом. На них ДПТ розробляє Novos Development, дозвіл на це Полтавська міська рада надала у жовтні 2020 року.

Попередня візуалізація ДПТ

З 2009 до 2018 рокуці земельні ділянки знаходилися в оренді у ТОВ «Біоніка СМ» — підприємства ексдепутата облради, забудовника Ігоря Сірика. Наразі і аж до 2038 року, ці ділянки орендують три компанії: «Левада-оазис плюс», «Лагуна прем’єр», «Юридична компанія Юрщит». Першими двома керує та володіє Олена Чабала, третьою — Ірина Гнатенко. Це працівниці будівельних компаній Ігоря Сірика — представниця відділу продажу Novos Development та головний бухгалтер «Будінвест СМ» відповідно.

Саме договори суперфіцію з цими компаніями у 2019 році міська прокуратура пробувала оскаржити, але чомусь суд залишив справу без руху взагалі.

Витяг з єдиного державного реєстру судових рішень

Законно розірвати договори оренди на ці земельні ділянки можна лише через суд та прокуратуру. Відповідне звернення вже подано до прокуратури.
Заради справедливості маю сказати, що весь цей час орендар сплачує оренду.

2) Земельна ділянка навколо готелю «Турист», де "Полтаватрансбуд" планує побудувати 4 десятиповерхівки в притул до води.

Нагадаю, вперше про плани забудови території навколо «Туристу» стало відомо влітку 2020 року, під час обговорення проєкту генерального плану міста. Причому тоді, після критики, цю пропозицію винесли із фінальної версії генерального плану. Тобто ця територія має статус громадської забудови, а не житлової!

На громадських слуханнях по Генплану ми ініціативною групою це відстояли, вказавши на плани «Полтавтрансбуд». Співвласник компанії Валерій Маляренко на той момент заперечив таку інформацію. Він пояснив, що «Полтавтрансбуд» не є власником відповідної земельної ділянки й майна. Хоча минулого місяця компанія повідомила, що хоче перетворити хащі навколо «Туристу» на «Левадівську рив'єру».

Жовтим позначені майбутні будинки, рожевим - "Турист"

Крім того ПрАТ «Полтаватурист» в суді намагається довести, що в них шахрайським шляхом відібрали власність. Про це ми з колегою озвучували на минулій сесії. Проте це не завадило депутатам надати дозвіл на розробку детального плану території.

Частина звернення

ВАЖЛИВО: жодного дозволу станом на зараз на будівництво на березі р. Ворскла вздовж проспекту Миру немає!

Але від фактичної забудови цієї території відділяє лише 2 кроки:

- громадські слухання (які є обов’язковими);

- затвердження ДПТ (детального плану території) на сесії міської ради.

Що з водоохоронною зоною?

Регіональний офіс Державного агенства водних ресурсів не виявив порушень водоохоронної зони.

Що з межами Прирічкового парку?

Межі парку не встановлені й до цього часу. Ми ж вимагаємо це зробити з 2016 року, з часу першої загрози забудови Льодовим палацом.

Дали доручення його розробити у вересні 2020 року, на черговій надцятій депутатській комісії, зараз документи на перевірці та готуються до розгляду і голосування депутатами.

Ось відповідь Управління земельних ресурсів надана 23.03.2021 на моє депутатське звернення:

Чому важливо визначити межі парку? Бо зараз один із головних аргументів у підтримку забудовників, так це ж не парк. Так от завтра може справа від паркану, серед дерев, з’явитися черговий паркан, бо «це ж не парк» і це буде правдою. Тому критично важливо визначити нарешті межі парку.

Навіщо розробляти Концепцію розвитку парку?

1) Прирічковий парк внесено в цілий ряд стратегічних і офіційних документів міста, як пріоритет розвитку і точку росту:

- Концепцію інтегрованого розвитку міста Полтава 2030, затверджену 2018 року;

- Стратегію економічного розвитку м. Полтави до 2027 року;

- План дій зі сталого енергетичного розвитку;

 - Програма розвитку парків м. Полтави.

Тому зараз удавати, що це не парк, казати, що його краще забудувати, а не облаштувати – це відверта маніпуляція і самодурство керівників міста. Навіщо розробляти стратегічні документи на десятки років, щоб потім в перші ж місяці каденції їх просто ігнорувати?

2) Розробка концепції важлива, щоб можна було залучити кращі проєктні команди до проєктування набережної з максимальним збереженням природності;

3) Визначення кращих робіт, які надійдуть на конкурс, має відбуватися шляхом відкритого голосування. Щоб ГРОМАДА ВИРІШУВАЛА, що саме має бути в парку, як він буде виглядати і так далі. А вже серед 3-х кращих робіт обраних громадою, кваліфікована комісія має обрати остаточного переможця для подальшої реалізації.

Активна громада хоче, щоб парк лишався парком, але облаштованим. Бо довести будь-яку ділянку до стану хащів легко і виправдати потім забудову, а привести до ладу не варіант? Крім того, це не звичайна зелена зона, а берег річки!

Фото Марії Мірошніченко

Звісно забудовники хочуть будуватися на березі річки, бо це елітне житло, яке можна продати за дорого. А чи не розглядала міська рада на чолі з мером, запланувати та вести перемовини з потенційними забудовниками, щоб будувати нові будинки на місці замортизованого житлового фонду? Якого щорічно стає більше, бо місто стимулює безвідповідальність серед власників, обіцяючи дармові ремонти (це тема для окремого блогу).

Так, люди хочуть бачити парк від мосту до мосту, що зараз вже є практично не можливим, як мінімум збоку об'їзної, бо це вже територія Терешківської тергромади (де земельні ділянки теж вже роздані в приватну власність). Та громада готова боротися за кожен шматок землі, який може бути включений в межі парку і слугувати рекреаційною зоною для всіх мешканців міста, легенями Левади та Подолу, місцем зустрічей та відпочинку. Адже Прирічковий парк – берег, що належить громаді.