Що не так зі зрізанням дерев у Полтаві?

Всіма зеленими насадженнями в місті опікується Комунальне підприємство «Декоративні культури», яке має саджати, доглядати, обрізати і видаляти дерева та кущі в парках та на вулицях міста. Крім того підприємство має великий власний розсадник дерев та кущів, теплиці з квітами. Хоча останні роки, зі зрізанням дерев не справляється, тому Управління ЖКГ оголошує тендер на ці послуги, яке виграє приватна фірма ТОВ «КВІТ СЕРВІС».

Це й не дивно, якщо такими темпами зрізати:
Зрізано кущів та дерев:

2015 р. 1020 шт.;

2016 р.1080 шт.;

2018 р. 1270 шт.;

2019 р. 2769 шт.

Висаджено дерев та кущів:

2015 р. 444 (скільки з них дерев не відомо);

2016 р. 688 (скільки з них дерев не відомо);

2017 р. 47 дерев;

2018 р. 96 дерев;

2019 р. 246 дерев;

і півріччя 2020 р. 840 (дерев у цій кількості всього 185).

І ще велика кількість дерев по факту не зрізана, але напівмертва через топінг, який здійснює ТОВ "КВІТ СЕРВІС".

Дерева після кронування у Полтаві, літо 2020 р.

Риторичне питання, як швидко такими темпами і з таким підходом буде знищено зелень в місті. Враховуючи, що частина дерев, особливо в центрі міста, віджила свій вік і потребує планової заміни і підсадок.
Тож, після чергових 7 зрізаних біля театру ім. М. В. Гоголя лип пробуємо розібратися в ситуації і вкотре наголосити на проблемі.

Отже, на видалення кожного дерева, має бути спеціальні ордер, з висновком комісії, та ті, хто виконує такі роботи зобов’язані мати його при собі та пред’явити за вимогою громадян. З видаленням ніби все більше менш зрозуміло, а от з посадками нових дерев все дещо складніше.  Якщо звернутись до закону, то ми прочитаємо наступне «Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах міста під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв. За нанесення шкоди зеленим насадженням порушник притягується до відповідальності.»

Чітко прописано, відновленню підлягають всі насадження, і наша вимога та вимога громадськості виконувати норми закону, та висаджувати нові дерева у кількості, які були спиляні обґрунтована, та це не завжди відбувається. Закон навіть регламентує вік дерев, які мали б висаджуватися на вулицях міста, правда це розмите формулювання – 10 років. Адже є різниця між деревом, що 10 років росло у комерційному розсаднику, яке проходило процедуру формування скелетних гілок щороку, та було кілька разів перешколено*, та деревом, що було вирощено на розсаднику, де технологічно немає можливості провести такі маніпуляції.

Різниця очевидна, навіть не спеціалістам, дерева липи.

Дерево з професійного розсадника (Дніпро), вік 7 років

Дерево з комунального розсадника вік 7 р. Фото взято з сторінки «Декоративних культур»

 *Перешколка означає підрізання коренів системи з усіх сторін, це дозволяє сформувати компактну та сильну кореневу систему, яка дозволяє висаджувати такі дерева у містах в посадкові лунки обмежені за розміром. 

Отже, що ми маємо  – кожного року аварійні дерева прибирають, все більше дерев стають фаутними, а значить, потенційно аварійними, та дійсно, можуть впасти, а можуть і залишатись в такому стані багато років. Натомість нам мали б висадити здорові 10 річні рослини, що дуже добре. В теорії все просто та зрозуміло, а кількість зелених насаджень у місті стрімко зменшується. То чому ж не працює проста схема.

Видалення дерев проводиться за зверненням громадян, чи відповідних служб, цілий рік. Посадки ж дерев у місті обмежені 2-3 місяцями на рік через особливості вегетації, а ще тому, що КП Декоративні культури не вирощують контейнерні рослини для потреб міста, а могли б, в них є для цього всі можливості.

Але, уявімо ситуацію, дерево визнали аварійним та спиляли в травні, коли вже посадку крупного дерева з грудкою робити пізно, наступна така можливість з’явиться в жовтні-листопаді. Тому ями для посадки просто замощують, особливо якщо поруч планується відкриття якогось закладу чи магазину, кожен мостить перед собою рівненько, щоб не росли бур’яни. І восени вже садити нікуди. Таке відбувалось не раз, на вулиці Соборності особливо помітно, там де з одного боку липи збереглися краще, а з іншого боку навіть посадкового місця не лишилося, хоча алея була симетрично висаджена і кожне дерево мало «пару» по той бік вулиці, що видно з генпланів міста.

Напевно сказати важко, чи існує якийсь детальний план, та чи підраховується точна кількість рослин, які мають бути висаджені наступного посадкового сезону, та чи планується робота по відновленню насаджень заздалегідь (на прикладі тієї ж Соборності, фаутних дерев наразі там більше, аніж здорових), та посадок останні роки немає.

Складається враження, що немає ніякої системи та логіки, окремої статті в бюджеті на відновлення дерев немає (зате на видалення є більше 7 млн. грн. на підряди приватній фірмі), є кошти на поточні ремонти об’єктів благоустрою (від сміттєвих урн до сходів, лави, фарбування, дитячі майданчики, дерева та квітники, це все у цій статті), звісно, можна сподіватись, що в рамках будуть посадки, але в якій кількості невідомо.

Знову ж таки,  згідно закону мали б робити загальний огляд зелених насаджень двічі на рік, та детальний реєстр раз на 5 років. Тобто, мали б оглядати та складати списки відновлення, та планомірно замінювати насадження.

Окремо стоїть тема під час видалення дерев, які відбулися під час будівництва нового об’єкту чи капітального ремонту забудовником. В такому разі закон зобов’язує сплатити відновну вартість рослин, яка оцінюється за спеціальним тарифом. Тариф був встановлений в 2009 році та на дерево максимальна сума відновлення закладена 100 - 500 гривень. Зрозуміло, що на цю суму нічого посадити неможливо. Тому деякі місцеві органи самоврядування у ряді міст (Луцьк, Чернігів) привели ці розцінки до ринкових, відповідними рішеннями. Що варто було б зробити і Полтавській міськраді, адже за 12 років ціни суттєво змінилися.

Підсумовуючи все вищезазначене, МІСТО ПОТРЕБУЄ: 

• Комплексної програми озеленення міста, якої не існує;

• Ведення реєстру зелених насаджень;

• Прийняття мораторію на топінг (кронування) або як ще кажуть омолодження, яке переважно вбиває дерева, бо робиться бездумно і не професійно; а виконувати лише санітарну обрізку - видаляти виключно сухі гілки.

• Розробки та оприлюднення плану відновних посадок на 2021-2022 роки, з чіткими цифрами та термінами, коли, які та де насадження будуть ремонтуватися в цьому році.

Важливо також передивитися тарифи на відновну вартість, та привести їх у відповідність до сьогоденних реалій, якщо за дерево треба заплатити 500 грн, то їх будуть спилювати, але якщо 15000 грн. то це вже привід задуматись про збереження.

Або ще пару років такого від’ємного утримання зелених насаджень, і ми будемо жити без жодного здорового дерева на вулицях Полтави.

Дякую за професійний допомогу в підготовці матеріалу урбан агрономці Ользі Іващенко.