Чому не Федорович

ПОЛТАВА ЯК СУЦІЛЬНИЙ БАЗАР

Усі роки керування Мамая місто методично перетворювали на базар:

• недолуга забудова в центрі, що просто нищить історичне обличчя Полтави: незаконна багатоповерхівка поблизу Кадетського, на території парку «Перемога», забудова вул. П. Орлика, багатоповерхівка поблизу унікального будинку Бахмутського, дозвіл на яку проголосували аж з 5 спроби;
• руйнування історичних та архітектурних пам’яток, зокрема, йдеться про знищену у пожежі будівлю колишніх музичних класів Базилевич та будинок дворянських зібрань, більше відомий як кінотеатр Котляревського, який належить до ансамблю Круглої площі — пам’ятки містобудування та архітектури національного значення. Нагадаю, у 2013 році товариство з обмеженою відповідальністю «Старнайт» провело в ньому будівельні роботи, переобладнало під танцпол і бар. Це істотно порушило автентичний вид пам’ятки. Дозвіл на здійснення робіт органами охорони культурної спадщини не надавався, проектна документація не погоджувалася. Попри зухвале порушення закону, Полтавська міська рада 27 грудня 2013 року своїм рішенням здала 823,9 кв. м будівлі в оренду ТОВ «Старнайт». При цьому міська рада як власник пам’ятки архітектури національного значення повинна була узгодити свої дії з Міністерством культури України. Та не зробила цього. Пізніше до історичної будівлі прибудували цілий капітальний ресторан, спотворивши її вигляд, хоча дозвіл був отриманий лише на розміщення літнього майданчика на 30 кв. м. Міська влада зумисне закривала очі на ці неподобства, а за збереження пам’ятки архітектури боролися лише активісти.

Про мотиви, якими керувався тодішній міський голова Олександр Мамай, можна тільки здогадуватися. До речі, горе-бізнесмени з ТОВ «Старнайт» тепер ще й стали депутатами Полтавської міської ради. Звісно, у команді Мамая «За майбутнє». Робимо висновки, з якою метою вони прийшли в раду і за яке майбутнє боротимуться. Явно ж не за майбутнє нашого міста, судячи з їхніх попередніх дій, спрямованих на його спотворення та нищення задля особистої вигоди. І точно не для того, щоб врешті знести свою незаконну прибудову…

Більше про виграні суди і проблему забудови Котляревського — у матеріалі ГО «Save Poltava».

• МАФи у величезній кількості, найрізноманітнішого вигляду і по всьому місту, часто — прямо посеред пішохідної частини вулиці чи тротуару, з порушенням вимог законодавства, правил благоустрою і навіть вимог безпеки (Кофішка, «сіська», цілі ринки на зуп. Латишева, на вул. 23-вересня і т. д.). Майже всі вони мали 2 особливості: належали переважно родичам чи представникам «близького кола» Мамая і дивовижно швидко перетворюватися на капітальні будівлі. Доречність, зручність, благоустрій, зовнішній вигляд сучасного міста? Ні, не чули;
• потворні смугасті торговельні намети прямо посеред вул. Соборності — так званий «шкільний базар», що спотворював вигляд центральної і найбільш відвідуваної туристами якраз в активний туристичний період — кінець серпня-початок вересня. Насправді часи, коли для придбання зошитів чи білих бантів треба було обов’язково штовхатися на базарі і вистоювати кілометрові черги за дефіцитом, давно минули. Однак явно не у свідомості команди Мамая, що так силувалася зробити з всього міста величезний ринок…

ПАРАД НЕВИКОНАНИХ ОБІЦЯНОК

Феєричні обіцянки Олександра Мамая перед кожними виборами заслуговують окремої згадки. Щоразу він обіцяє побудувати щось масштабне: молокозавод, асфальтний завод, сміттєпереробний завод, дельфінарій, спорткомплекс. Але ж всім добре відомо, що нічого з перерахованого і близько нема. Це ж не МАФ з хот-догами у центрі міста втюхати — тут працювати і думати треба.

Епопея із спорткомплексом на П. Юрченка — це ще один пам’ятник корупції і безгосподарності. Про цю історію, яка триває з 2007 р. можна почитати тут. Вартість спорткомплексу за цей час зросла з 15 млн до 137 млн. грн., і нині його намагається добудувати вже обласна влада.

Цікаво, які плани щодо дельфінарію? Він буде побудований до, після чи замість спорткомплексу? А може, прямо в прибудові до кінотеатру ім.Котляревського?

ЗНИЩЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Комунальне господарство міста за часи керування ним Мамаєм було повністю зруйновано!

Ось кілька прикладів:

• КП «ШРБУ» та КП «ПМШЕД», які займалися ремонтом та обслуговуванням міських доріг, мали для цього фахівців та техніку, зробили банкрутами та ліквідували. А понад 50 одиниць техніки цих підприємств продали ТОВ «Інтер-Агро» та харківським фірмам, щоб потім платити їм же десятки мільйонів за прибирання вулиць. Однак, коли взимку «раптом» випадав сніг, обов’язково був транспортний колапс. Люди годинами стояли на зупинках, пішки ходили на роботу через все місто, діти не могли дістатися до шкіл, а дорогу для машин «швидкої» розчищали активісти. І ніякі мільйони, заплачені з міського бюджету стороннім фірмам, не допомагали;
• така ж доля спіткала КП «Ремліфт», замість якого за ліфтами міста тепер стежить фірма, пов’язана з однопартійцем Олександра Мамая.

Детальніше про це написало видання Коло.

Знищивши комунальні підприємства і позбавивши полтавців десятків робочих місць, Мамай вперто продовжує стверджувати, що натикані по всьому місту недолугі МАФи з одним-двома неоформленими продавцями — то ті самі робочі місця і є. Відсутність логіки чи звичайна ницість?

ПЕРСОНА НОН ГРАТА ДЛЯ ІНВЕСТОРІВ

Через екс-мера Полтава — у чорних списках міжнародних організацій. Бо Мамай мав звичку пафосно підписувати угоди про спільні дії чи співробітництво — а потім їх тупо ігнорувати, не виконувати взяті зобов’язання. Очевидно, що при такому підході розраховувати на прихід у місто серйозних інвесторів або на грантову допомогу для реалізації важливих проєктів розвитку можна було забути.

У національних рейтингах прозорості міст від Transparency International за показником інвестиційної привабливості Полтава при Федоровичу значно програвала не лише іншим обласним центрам, а й десятками менших українських міст.

З «особистих» образ.

Про ті напрямки діяльності, або проєкти, якими я займалася і які блокував Федорович.

СПРОБА ЗНИЩЕННЯ ПРИРІЧКОВОГО ПАРКУ

З березня 2016 року почалася епопея зі збереження від забудови Прирічкового парку — однієї з найбільших зелених зон міста.

Ми мали необережність надрукувати в газеті «Нова Полтава. Нові люди» напрацювання команди урбаністів з ГО «City lab» про те, якою може бути набережна у Полтаві, привернувши увагу до потенціалу цієї території. І почалося! 5 сесій поспіль активісти з частиною депутатів відбивалися від будівництва Льодового палацу на території парку. Наша ініціативна група разом з депутатом Вадимом Ямщиковим запропонували низку альтернативних місць на території міста, які підходили за всіма параметрами під це будівництво. Ці варіанти навіть завізував головний архітектор. І дивним чином питання будівництва втратило свою актуальність. Бо ж насправді планувалося, очевидно, не палац побудувати, а забудувати прирічкову зону черговими багатоповерхівками.

Та якщо ви думаєте, що епопея на цьому скінчилася, то ні! Далі були спроби побудувати там парковку.

Оскільки рішення по забудові мікрорайонів у Полтаві ухвалюються на користь тих, хто зумів «порішати», а не з точки зору нормального планування території, то проблеми у мешканців, у тому числі з відсутністю паркомісць, є завжди. Так і тут. Логічно ж, що, якщо дозволити будувати на місці найбільшої парковки на Леваді 16-поверхівку, то виникає одразу 2 питання: куди подіти машини, які вже тут паркувалися, і де розміщуватимуться автівки мешканців новобудови? Але навіщо ж перейматися плануванням, якщо поряд є зелена зона? Хіба полтавцям потрібні місця для активного дозвілля і відпочинку?

Тоді активістам вдалося не допустити забудови. 

Але якщо Ви подумали, так це вже у минулому, то ні! Нині поруч з парком хочуть побудувати аж 8 багатоповерхівок! П’ять із них — це будинки ТОВ «Полтаватрансбуд», який тепер належить С. Бєлашову, чоловікові ексдепутатки та однопартійки Олександра Федоровича Ліліани Бєлашової. Хто «протягуватиме» цю забудову у міськраді, не важко здогадатися.

Замість того, щоб нарешті облаштувати Прирічковий парк для комфортного відпочинку мешканців, активісти змушені вже який рік підряд захищати його від забудови і знищення! Бо прагнення кількох людей збільшити свої статки не повинне бути важливішим за інтереси усіх полтавців.

ЯК ПОЛТАВА НЕ СТАЛА МОЛОДІЖНОЮ СТОЛИЦЕЮ УКРАЇНИ

У 2017 р. я координувала Національний конкурс «Молодіжна столиця України» в Полтавській області. Пам’ятаю, як всі задіяні в реалізації молодіжної політики управління міста, області, громадські організації працювали на спільний результат навіть у період новорічних свят, щоб достойно представити місто і запропонувати кращі умови для полтавської молоді. Але… Полтава втратила можливість взяти участь у конкурсі, бо міський голова Мамай відмовився підписувати заявку від міста. Заявив, що у міста інші пріоритети. Під час передвиборчої кампанії ми чітко бачимо ці пріоритети. Чергова роздача гречки з прицілом на дуже конкретну цільову аудиторію. І ця аудиторія — не молодь і не успішні та проактивні люди. Не дивно, що з Полтави щороку тільки за офіційними даними виїздить близько 1000 людей.

Писала про це в блозі, який облетів всю країну.

БЛОКУВАННЯ СТВОРЕННЯ ОСББ

Протягом 1,5 років на кожну сесію приходили представники ОСББ, щоб їм передали будинки і технічну документацію на них. Їх відверто ігнорували, блокуючи можливість працювати і опікуватися своєю власністю. Щоб продовжувати заробляти на підрядах ЖЕО та торгувати перед виборами ремонтами. І це в той час, коли по всій Україні місцева влада підтримує створення ОСББ, реалізує з ними спільні заходи з енергоефективності у будинках, допомагає залучати грантові кошти та ін., дбаючи про комфортні умови для мешканців.

«КРИВАВА АРКА»

Очікуваний акорд всієї цієї вакханалії безгосподарності, безкарності та ігнорування інтересів людей — криваві події 5 квітня 2017 року, коли ФОП Степаненко вирішив забудувати арку будинку на вул. Соборності, 27, колишній «Газетний ряд». Дозвіл на будівництво дала міськрада на чолі з міським головою. Не спитавши думки мешканців будинку, хоча за законом вони є співвласниками арки. Такий показовий ігнор та вседозволеність призвели до численних протестів і до кривавої сутички, у якій проти полтавців виставили кременчуцьких тітушок. Силове протистояння мало не коштувало життя двом протестувальникам-ветеранам, багато хто отримав травми різної тяжкості. І навіть тоді влада не втрутилася, не визнала помилку і не намагалася залагодити конфлікт, а лише старалася «додавити» людей.

Про постраждалих і перебіг події тут.

Наслідком усіх цих подій стало створення Штабу спротиву і висловлення недовіри Мамаю.

Щоб замилити очі і сподіваючись на коротку людську пам’ять, Федорович влаштовує пишні свята, дарує подарунки за гроші з міського бюджету, возить дітей на відпочинок. У Харків, адже у Полтаві звалитися нічим.

Але чи цим має займатися міський голова? Хто відповість за вже завдану шкоду місту, за корупцію та розруху?

Пишу цей текст напередодні виборів, щоб нагадати полтавцям, чому важливо піти на вибори 22 листопада і проголосувати. Пів години Вашого часу визначать майбутнє нашого міста на найближчі 5 років.