22.10.2015 | 11:46

«Масні очі» або «Бариги рулять»

На кінець тижня анонсовано візит до нашого міста гаранта. Тож, полтавці мають нагоду заглянути президенту в очі, оцінити їх щирість та відповідність погляду солодким передвиборчим обіцянкам.

Вже набила оскому діаметральна розбіжність між тим, що звучить, та тим, що робиться президентом «всія України» та підконтрольними йому політичними силами. Складається враження, що перебуваємо в якомусь Задзеркаллі або в театрі абсурду. Влада, що з напускною трагічністю відзначає річниці голодомору, сама той голодомор для свого народу влаштувала вже сьогодні. «Мен-ин-блек-пастор», що про...фукав Крим одержав за це винагороду — посаду секретаря нацбезпеки. Адміністрація президента регулярно поповнюється «альтруїстично» налаштованими олігархічними кадрами. Пропрезидентську силу підживлюють перефарбовані «риги». До речі, цей ритуал (зміну кольорів та гасел) можна було й не виконувати, адже гарант і сам є співзасновником партії регіонів. Жах! 

Лукаві очі спостерігають, як фальш і нужденність й надалі проникає в усі сфери життя і без того доведених до зубожіння українців. Натомість сам володар тих хитрих оченят «в повній глазурі». Що називається — «димок димить, конфетки лізуть». Ті пресловуті солодощі ніяк не дають Порошенку визначитись: він президент найбільшої країни в Європі з більш, ніж сорока мільйонами зачарованих виборців (може варто знов перечитати «Маленького принца» Екзюпері), чи він вдалий комерс, якому посада гарантує збереження і примноження статків? Боюсь додумувати, про що та кароока голова думала, коли приймала рішення про вивід філіалу кондитерської фабрики з Маріуполя, коли продумувала ефективність інтегрування «Ленінської кузні» в надприбуткове військове виробництво, коли давала добро на сплату податків від діяльності липець кого виробництва в ворожу казну (виникають сумніви щодо назви «тих знамєнітих конхвєток»: що краще — рошен (roshen) або рашен (russian)? Обґрунтований ребрендінг? Чи не так?)

Ця дволикість, внутрішній конфлікт між президентом і комерсантом дуже шкодить всій країні. Зауважимо, шановна громадо, що економіка «а-ля Порошенко-Яценюк-Гонтарєва» не передбачає ризикувати своїми грошима. Влада на чолі з гарантом оперує тільки залученими, чужими, людськими активами. Спіймавши хвилю, адепти Банкової по всьому світу побираються та звозять у Київ запозичення, мало переймаючись, хто і в якому столітті їх буде віддавати. Життя в борг, тим паче з такими апетитами — ось що найважче б’є по країні, тим більше під час війни. Всім зрозуміло, що Путін — «фуйло», але дуже зручно в тій каламуті й самому порибалити, показуючи весь час в сторону східного сусіда. Знову про очі: ... " в чужому оці пилинку видно, а в своєму лісоповалу не бачимо ..."

Дивлячись в ті бігаючі вічі, хочеться запитати: а чи відомо очільнику держави, що таке меценатство, «десятина»? Чи знає він, хто такий Терещенко, скільки той побудував за власний кошт (не на займи західних фондів та банків) об’єктів соціальної сфери для своїх робітників? На чиї кошти було замовлено у Рєпіна полотно «Козаки пишуть лист турецькому султану», яким так пишаються усі українці? Теж меценатом-благочинником... Чому саме минула епоха, а не сьогодення народила терещенків, морозових, третякових, мамонтових? Нам же дістались ложкіни, косюки, фірташи та інші... 

Пане президенте, подивіться на світ незамиленими очима, незаангажованим поглядом та прийміть вольове рішення! Не жміться! Киньте з барського столу десятину своїх статків, допоможіть країні матеріально, а не тільки балачками, посулами та не завжди вдалими порадами. Може тоді бабусям по всій країні не доведеться з хусточок діставати по «п’ятірці» на номер «565». Жаль своїх, кревних! Тоді (як варіант) можна пощупати за мошну своє оточення лямів так на сто кожного — дивись і дірка у бюджеті (до якої вони, власне, й приклалися) стане меншою. Бідна Іспанія з трильйонним бюджетом викормила пару мільярдерів, Україна ж з в 30 разів меншим бюджетом подарувала світові їх більше десятка. І це тільки бізнесменів, без врахування чиновників та комерсів від політики. Гаспада рвачі! Совість зовсім атрофована? Хвать добивати та юзати цю нещасну зґвалтовану країну. Відчиняйте амбари та банківські ятки, час поділитись з народом, який вас підсадив на п*єдестал!

Петре! Ви так щиро дякували з бордів за підтримку (орендуючи їх місяцями), що забули як сильно підтримки потребує сам народ...

Все ще жаль? Домовились. Нехай залишається, як є. Армію будуть й надалі «гріти» волонтери, вбивців Героїв Майдану розшукають може вже в наступному житті, патріотів продовжуватимуть тримати на Сході або піддавати репресіям, а ви з оточенням будете дбати про ваш добробут. А допоможе в реалізації латентних і явних економічних фантазій та у всесвітніх побираннях вкрай ефективна пані Яресько. Все «по-чесному»...

Заглядаючи в ті зверхні очі, ловиш себе на думці, що їх володар все давно для себе вирішив. Він не хоче попасти хоча б абзацом в підручник історії України, портретом на гривенну купюру або прижиттєвим бюстом. Він не є діячем-українофілом з державницькими амбіціями. Ментальність торгаша, фінансова ненаситність, нездоланне бажання й надалі залишатись в комфортній паралельній реальності, економічна одержимість П.О.П.а ніколи не дозволить стати йому справжнім Лідером Нації. Як і його космополітичному оточенню. Вайсмани, гройсмани, фельдмани, яцики, луцики, гепи, допи ... А наші тут є? Випадкові «стрибунці» зі сцени Майдану (на яких і на Майдані-то ніхто особливо не зважав) ловко, по-барижному скориставшись ситуацією, захопили його здобутки та впевнено та нагло вмостилися навіки, відмірявши собі, мабуть, років по сто. Ну-ну.... Весна покаже...

P.S. Ті масні слизькі очі з «поволокою» неодноразово з’являлися в полі зору в часи Революції Гідності. Зараз, на жаль, вони більше нагадують вічка старого доброго арифмометра «Фенікс». Такі ось метаморфози. Такі ж, як еволюціонування, переродження «ригів», що дуже органічно інтегрувалися в провласні партії...

Ганьба «ригам» & «баригам»!

Слава Україні! Шана Полтавщині!

Про автора
Едуард Гожий
Небайдужа і уважна людина
Едуард Гожий
14
Останні публікації