По Межигір'ю пси елітного торта волочили...

Гарно, ну, просто чудово розпочалося цьогорічне професійне свято - День журналіста в Україні. Близько шістдесяти служителів пера і диктофона, організованих покликом "Стоп цензурі!" прийшли, відгукнувшись на минулорічне запрошення глави держави Віктора Януковича відвідати його хороми в чарівному Межигір’ї, а їх зустріли наглухо зачинені ворота, величезний паркан. Так що служителі ЗМІ обійшлися без рік тому обіцяних Ганною Герман автобусів: самі дісталися до брами у селі Нові Петрівці, що за декілька десятків кілометрів від Києва.

Але вийшло як у тій химерній примовці: наступного дня після того, як чоловік віддав ключ від свого серця, він терміново змінив замок. У даному випадку, ще й виставив посилену охорону під ворітьми. Обгородився недолугим і протиправним рішенням суду. Зафрактував на охорону своєї сумнівної маєтності голову місцевої сільської ради, який висолопивши язика бігає по інстанціях та попід парканом "Не мішайте селянам відпочивати, йти на роботу…"

А коли першовідкривач української поезії Чехова пролітав мимо гурту журналістів у лискучому броньовику, у кишені скрутив щось схоже на фігу. Це було вітанням працівникам преси із їх професійним святом. Дзуськи вам, а не Межигір’я побачити… Палац має товсті стіни, а лімузин непробивні шибки…

Наївні колеги! Їм ніяк не збагнути, що надбаного за неповних півтора року правління главою держави не можна вже показувати ні людям, ні пресі. Судячи з того, що одна лише люстра, виписана для Межигір’я коштувала понад 50 тисяч доларів США, клептоманія дала такі разючі результати, що на тому добрі можна сидіти зверху за високим парканом та ще й тільки у лісі. І водити туди на прогулянки тільки таких як і сам – пацієнтів особливих клінік. Позаяк, відомо, клептоманія медикаментозно не лікується. А лише… всенародно…

Прес-секретар Дарка Чепак, отримавши вже декілька солідних зарплат із преміями на вулиці Банковій, напевне ж, добре уяснила різницю в оплаті праці звичайного журналіста і високорангового чиновника, тому вирішила підкупити своїх колишніх колег. Ціну зради вона, відомо, оцінила в букет квітів і торт.

Виявилося, що журналісти, які в день свого професійного свята спозаранку не поснідавши були вже в Нових Петрівцях, але натще серце їсти солодке з рук служниці Януковича, який уже другий рік відмовляється прийняти їх у гості, навідріз відмовилися. Не спокусилися вони й на квіти. Попросту, згидували...

Так що букет залишився під високим парканом. А торт, полишений там же, уже потягли в кущі собаки…

Щоправда хтось із вигадливих журналістів, які розходилися з-під воріт Межигір’я, висловив пропозицію, той недоїдений торт завезти і вручити недолугому судді Київського окружного адміністративного суду Ганні Пановій, яка винесла неправосудне рішення про заборону збиратися під брамою Віктора Януковича у Нових Петрівцях… Для її ще солодшого життя… Але торта уже не знайшли. Його з’їли сільські приблудні пси…

Якби мене запитали, чи є вихід із ситуації, я відповів би впевнено – є! Принаймні, для влади.

Вважаю за потрібне прислухатись до голосу великого українофоба – партійного депутата Вадима Колісниченка. Кілька днів тому він вніс до Верховної Ради України законопроект про встановлення нового державного свята – дня російської мови. І визначив він мудро дату цього святкування – 6 червня. Тобто, в акурат на День журналіста.

Треба, щоб відома партія зі всіма своїми смаженими й пареними тушками цей законопроект негайно перетворила в закон, а знаменитий житель Межигір’я тут же його підписав. Видавши щоправда й указ про заборону святкувати в Україні Дня журналіста.

Хрена їм моржового, а не свято! Будуть знати як тортами й квітами попід царськими брамами та парканами розкидатися…

P.S

Вручаючи сьогодні нагороди журналістам, Віктор Янукович заявив, що він нічого не знав про візетерів під брамою Межигір'я, ні тим паче про рішення суду з забороною пресі збиратися під ворітьми його маєтку.

Усе це виглядає аж надто дивно. Позаяк його прес-секретар Дарка Чепак, з'явившись уранці вслід за кортежем глави держваи з-за високих парканів Межигір'я з квітами та багатокілограмовим тортом, переконувала всіх журналістів у тому, що солодке для "непрошених гостей" під ворітьми замовив особисто глава держави у куховарів Державного управління справами. Цим він хотів привітати їх із професійним святом - Днем журналіста.

Хто із них лукавить - розібратися важко...