Як поїхати у США по «Work and Travel» і не залишитись там

Патріотизм в Америці навіть у дрібницях

У Америці я жила у містечку Сандаскі і працювала в парку атракціонів. Було очевидно, що нам, українцям, не завадить повчитися американському патріотизму. Він тут в дрібницях.

Активну підготовку до 4 липня, Дня Незалежності США, американці починають за два місяці. Магазини переповнені товарами для святкування, усі без виключення домівки вже в травні прикрашені національною символікою. А в день свята американці одягаються в кольори прапору. Їхні приготування такі щирі, що це не може не вражати.

Прикрашання будинків до Дня Незалежності

Американці хочуть, щоб їхню країну поважали й інші. Я відчула це на власному досвіді: усім інтернаціональним працівникам парку атракціонів забороняється рухатись при прослуховуванні щоранкового гімну США. Неважливо, біжиш ти на роботу чи вже працюєш — зупиняйся та повертай голову в бік національного стягу.

Соціальна відповідальність — не просто слова для залучення клієнтів

В очі кидався і рівень піклування про населення Штатів. Ціни на продукти та одяг там майже не відрізняються від українських, вони навіть нижчі. Різниця в тому, що будь-який сільський магазин США продає товари для діабетиків, для тих, хто на дієті чи стежить за вживанням глютену. А як часто ви бачите такі товари в магазинах нашого міста?

У США бізнес піклується про людей з обмеженими можливостями. Спершу я не розуміла, чому в парку атракціонів їх так багато. Виявилося, він просто добре оснащений для цих людей. Тут розуміють, що вони так само мають право на повноцінне життя. Тому луна-парк обладнали спеціальними ліфтами для підняття людей на візках до посадкових місць атракціону.

Парк атракціонів, де я працювала

Дуже приємно бачити, що люди з обмеженими можливостями не відчувають себе поза суспільством і їхнє життя не одноманітне. А ще у містечку на 25 тисяч жителів є центр, де спілкується та знаходить друзів проблемна молодь, будинок пристарілих та інші соціальні заклади.

Робота у США: довіра VS кумівство

Крім патріотизму, важливо згадати про роботу в США. Неважливо, американець ви чи ні — вам довірятимуть. У закладах харчування луна-парку відеокамер не було. Однак таємний покупець — цілком реальний персонаж. Грубість гостям закладу або недбале ставлення до клієнта тут прирівнюють до крадіжки: за це карають, нерідко переводять в гірше місце роботи або звільняють. Останнє тягне за собою депортацію.

У США я зрозуміла, що люди всюди однакові. Ані колір шкіри, ані розріз очей чи орієнтація справи не міняють: тут добре працює кумівство. Аж процвітає. І якщо відкрито не залучитися схильністю начальства, то працівник сам за себе. Усе як завжди залежить від людини. Але якщо ви просто не подобаєтесь головному менеджеру, то, як мінімум, прискіпливе ставлення вам забезпечено. Улюбленцям босів — найкращі умови роботи.

На робочому місці

Вигравай гранти і навчайся

США — країна грантів. Виграти один — це ж так по-американськи, гріх цього не зробити. Грант, який виграла я, — мандрівка в мандрівці. За студентів на час перебування в країні по програмі «Work and Travel» відповідають кілька організацій. Одна з них — CIEE — має традиційний конкурс: відбір 60-ти студентів на саміт у Вашингтоні за конкурсом есе.

Моє есе, написане в день дедлайну, увійшло до списку переможців. Виявилося, це не екскурсійна поїздка, а триденний курс лекцій та тренінгів з лідерства й громадянської свідомості в Американському університеті. Такий досвід безцінний: 60 студентів з різних країн світу, справжні американські лекції, креативні інтерактивні завдання та Барак Обама, який виступав у сусідній з нами залі.

Вашингтонський саміт студентів

Одним із завдань було об’єднатися в команду на основі спільної проблеми країн студентів та створити проект з її вирішенням. Ми з поляками та тайцями обрали проблему расизму. Представляли роботу не лекторам, а випадковим людям на вулиці. Побачену презентацію люди оцінювали грошима, суто символічно.

Теми, на які лектори звертали увагу, — глобальні, та всі вони підкреслювали роль окремої людини у процвітанні її країни.

Щоденний салют, який ми бачили над нашим фаст-фуд кафе

Замість висновку

Подорож до Сполучених Штатів, як і будь-яку іншу, — неможливо забути. Це країна, де немає стереотипного мислення та упереджень, а свобода відчувається по-іншому. Такі мандрівки — велика відповідальність: через кількість висновків, які потрібно зробити, уроків, що треба засвоїти. Туди хочеться повернутися ще, та уявити своє життя не в Україні я не можу.