Про Рошен. Про Борю. Або чому я перестав це купувати

- Його звуть Боря. Гарний хлопець. Він знає, що нам треба. Завжди вчасно все привозить.

Так відповіла продавщиця сільського магазину за декілька десятків кілометрів від Полтави.

Боря - це торговий представник Рошен. Він привіз до магазину цілих 2 прилавки. Заповнив Їх цукерками. І сказав, щоб інших виробників в магаині не було, бо все це забере. Треба продавати тільки Рошен.

Шалена бджілка - 70 грн.

Ромашка - 90 грн.

Щось там - більше 200 грн за кіло.

Нормальні ціни для українського села...

Поряд з двома прилавками Рошену стоїть холодильник. У ньому 2 види ковбаси, одне масло, 2 майонези і кетчуп.

Ще є одна вітрина, на якій стоїть маленька та велика пачка макарон, оцинковане відро та пластмасовий тазік.

Рошен/все інше - 80/20. 

Такий собі фірмовий магазин Рошен у селі..

Є така залежність: коли людям гірше живеться, вони більше споживають солодкого.

Тому, зайшовши до магаину, люди будуть спочатку купувати хліб та солодке. 

Боря це знає. Йому казали. Топ-маркетологи компанії Рошен.

Тому солодке в магазині - лише Рошен (Боря знає, що треба!...). Ціни - неадекватні. Аналоги інших виробників, які дешевші, в магазині бути не можуть (Боря так сказав..)

Якимось "дивним" збігом обставин головні конкуренти - Конті та АВК - значно постраждали від війни, яка йде і досі...

І що ж далі?

А далі - обороти магазину зменшуються. Бо люди купуть лише Рошен за неадекватною ціною. Солодке. Бо хочеться. На інше грошей нема. Тому й макарон лише 2 пачки, і масла - одна. 
А в Борі дебіторка! Всі гроші - йому за товар!
Зменшуються обороти - зменшується прибуток. Зарплату платити продавцеві стає нічим. На утримання магазину грошей нема. Магазин закривається. 

І Боря забирає прилавки...

Продавець і власник магазну не вивчав маркетинг. А Боря його вивчив.. у ТОПів Рошену..

Така доля спіткала вже десятки магазинів.

Бо Боря знає, що треба.. А подавець і власник магазину - не знають.

Наглий агресивний цинічний маркетинг. Під час війни.

У мене все.