Розмір тексту

Перший марафон. 42 км 195 м.

Підготовка.

Почалася вона з 25 січня 2013 року. Тоді я ще не розумів, що це. Не уявляв, що мене може чекати...У той день усім своїм знайомим я дав обіцянку пробігти марафонську дистанцію до 2015 року. У ФБ, при зустрічах, по телефону. Мета була така - спалити усі мости для відступу. Коли я дав обіцянку сотні людей, то який може бути відступ?.. 

Почав бігати. На своє тридцятиріччя пробіг перший напівмарафон. Тоді я вже трохи відчув, що мене може чекати.

Прочитав 2 книги про марафонський біг. Безліч форумів та порад.
Активно тренувався взимку для весняного забігу.
Яскраво запам'яталися забіги на 10-20 км у 20-градусний мороз. 
Коли піт замерзає на вітровці зсередини, а потім той лід кришиться і торохтить у рукавах... При цьому жодної простуди та кашлю!
Раніше я би навряд чи вибіг у таку погоду. А тут дана обіцянка не залишала мені шансів на відмазки.

Весна. Планую Харківський напівмарафон і одразу після нього довгожданий старт на 42 км у Києві.

І... перелом опорної гомілкової кістки правої ноги... під час тренування.

Це був час мого життя, який я називаю Перелом. Він був і в інших важливлих сферах. Життя вносить свої корективи. І я змінив свої плани - старт на 42 переніс на осінь.

Зняв гіпс. Купив нові кросівки. Змінив техніку бігу. А фактично - вчився бігати спочатку... До планування старту почав відноситися з обережністю, бо ще не знав, як поведе себе травмована нога.
Дякуючи Богу, вона повела себе чудово! 3 місяці відновлення мені вистачило, щоб з упевненістю зареєструватися на Білоцерківский марафон, який мав відбутися 05 жовтня.

Удар об стіну

У марафонців є такий термін. Це коли закінчується глікоген у м'язах та печінці, і м'язи перестають працювати. Тоді ноги стають важчі на 10 кілограм кожна.. руки теж.. шия і спина болить.. і задється, що при зупинці, я перетворюся на кляксу на асфальті.

Я його відчув на тренуванні. Тоді я біг 30 кілометрів. І в той тиждень мій тижневий кілометраж перевищив 100 км. Глікогену я не приділив належної уваги. Тому об стіну мене довбонуло вже після 23-го кілометру. 7 км я тоді біг у напівсвідомості. 

До марафону був місяць. І я вдячний долі, що це сталося саме тоді. Тепер у мене був час для того, щоб зменшити цей ефект на самій дистанції.

Марафон

Для чого? Кажуть, що після подолання марафону, людина стає іншою. Так і є. Відчув на собі. Горизонти відчуттів стають набагато ширші.. Життя стає набагато яскравішим.. Цінності переформатовуються.. Маски знімаються..
Усе починається з мрії!

Так і мій марафон. Почався з мрії. Вона здійснилася, незважаючи на значні перешкоди.

Перед стартом - макарони та банани - марафонська їжа - в них багато легких вуглеводів.
Пити - з перших 5ти кілометрів. І потім кожні 5 км. Порадували організатори - вода, чай та спортивний тонік були постійно на трасі. 
Пив. Тому справжню спрагу почав відчувати вже аж після 30го кілометру.

Біг переважно сам. Іноді з деякими бігунами трохи говорили.

Чомусь хотілося бігти самому. Сконцентруватися на своїх відчуттях. Бути собою. Позбавитися зовнішніх впливів. І мені це вдалося. Це принесло шалене задоволення.
Ритм. Коли він довгий - він зачаровує. Наш світ ритмічний. І марафон - це шанс бути в ритмі довгий час. Ритмічні рухи, ритмічне дихання. І навіть ритмічні вулиці, волонтери, вода, спади та підйоми. Це кайф.

Важко стало після 35 км. На тренуваннях я не бігав більше 33 км. Тому я ще не знав, що мене зараз чекатиме. І тут я вже почав включати уявні мотиватори.
Перед стартом зранку переглядав мотиваційне відео. Навмисне. Про бійців Кіокушин Карате. Це з дитинства.

Прокручував його в своїй уяві. Це додавало сил!
А ще - Назарій. Син. Уявляв, як він за мною спостерігає. Тут уже без шансів!

Останнє коло - саме кайфове! Усього їх було 8. Біжучи його, я про себе прощався з усіма бігбордами, з яких за мною спостерігали кандидати в народні депутати :)))) 

Біль у ногах, руках, спині та шиї відчувалася слабо. Можливо через бігову ейфорію, якою страждають марафонці  А можливо через тактику яку я обрав. Пульс я втримав у своїй індивідуальній зоні. На цьому я зосередився з самого початку.

Фінішна арка. Ведучий щось про мене говорить. 

Чую оплески. 

Медаль фінішера. 

Тепле простирадло. 

Вода. 

Стілець.

Драйв.

Усе починається з мрії!

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему