Як справи, Чернігів?

Транспортна революція

Відновлення повноцінної роботи громадського транспорту є одним із пріоритетів міської влади. З-поміж 300 автобусів малої та середньої місткості в місті два роки тому залишилось тільки 30 автобусів середньої місткості в робочому стані. Після 40 днів щільного бомбардування та обстрілів, громадський транспорт не працював. Ми мусили його запускати фактично з нуля", – згадує Віктор Геращенко, заступник міського голови. У середині 2000-х років він очолював тролейбусне управління, тому про транспорт знає все або майже все. "Багато в чому війна допомогла нам реформувати громадський транспорт, одну з ключових галузей міста", – додає він.

За словами начальника управління транспорту, інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради Олександра Рижого, після того, як росіяни покинули територію області, в місті гостро постало питання громадського транспорту. Було знищено 40% контактної тролейбусної мережі, й відновити рух тролейбусів було практично не можливо. До того ж у Чернігові знищили газові заправки із метаном, на яких і працювали старі “Рути”. Не було й самих автобусів у достатній кількості – всього в місті тоді нараховували близько 30 машин, які працювали на дизельному пальному. Цього було не достатньо.

До війни в Чернігові працювало 47 автобусних маршрутів (13 перевізників) та 10 тролейбусних маршрутів. Нині працюють 13 автобусних (планувалося 21) і 7 тролейбусних маршрутів (буде знову 10, коли відновлять всю контактну мережу). Цими маршрутами покрите майже все місто. Приватних перевізників залишилося чотири.

Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв'язку Чернігівської міської ради вирішило перезапускати роботу громадського транспорту, спираючись вже на регламент Європейського Союзу 1370. "Після тотальної зупинки ми почали перезавантаження і пішли іншим шляхом, ніж було до цього. В певному сенсі це була революція", – впевнений Олександр Рижий. Основна суть змін – це встановлення доплат перевізникам за виконання транспортної роботи відповідно до погоджених графіків та запровадження абсолютно нової маршрутної мережі громадського транспорту.

Аби отримати доплату, перевізник мусить дотриматися низки умов: виконання погоджених графіків руху принаймні на 94%, забезпечення доступності транспорту для маломобільних груп населення та функціонування електронного квитка. Така система вже принесла свої перші результати. "Регулярність і виконання графіків досягли майже 98-99%, хоча раніше були на рівні 65-70%. Якщо раніше перевізник був вільний від контролю, то сьогодні ми постійно контролюємо дотримання графіків. Також перевізники почали купувати нові та більші автобуси з пасажиромісткістю понад 60 людей і низькою підлогою. Ми все робимо для того, аби перевізник виконував свою основну функцію – перевезення пасажирів", – розповідає керівник транспортного управління.

Інший аспект транспортної революції в Чернігові – це нова маршрутна мережа. До війни в Чернігові працювало 47 автобусних маршрутів та 10 тролейбусних маршрутів, зараз – лише 13 автобусних і 7 тролейбусних маршрутів, які охоплюють ціле місто.

У багатьох містах України існує конкуренція між приватним та комунальним громадським транспортом. У Чернігові, за словами міських посадовців, такого не спостерігається. "Громадський транспорт повинен конкурувати з автомобілями, а не між собою. Це наша позиція. У нас нема жодного хаосу. Сьогодні в місті працює 52 тролейбуси комунального тролейбусного управління (йдеться про денний випуск тролейбусів на маршрути – ЦТС) та 93 автобуси, які належать чотирьом приватним перевізникам. Міська влада здійснює постійний контроль над роботою усіх перевізників", – пояснює Олександр Рижий. Раніше в місті працювало 13 приватних перевізників, однак не всі змогли виконати нові вимоги, які місто висунуло в межах описаних змін громадського транспорту.

Наявність перевізників різних форм власності не завадила Чернігову запровадити електронний квиток. За проїзд у громадському транспорті можна платити готівкою, банківською або спеціальною транспортною картою. Впровадження електронного квитка дозволило запустити пересадковий талон.

"Ми фіксуємо десь 16 тисяч пересадок щомісяця. Впродовж 30 хвилин пасажир може здійснити пересадку, сплативши транспортною карткою. Поки що це працює лише для тролейбусних маршрутів, ми хочемо це виправити, аби люди могли робити пересадку з тролейбусу на автобус чи навпаки", – пояснює начальник транспортного управління. Також у планах запровадження диверсифікації тарифу при оплаті готівкою чи карткою. "Ми хочемо максимально звузити застосування готівки при оплаті проїзду", – додає він.

На питання, чи міська влада планує створення єдиного комунального перевізника, як це роблять деякі міста Європи, чернігівські посадовці відповідають - "ні". "Наразі в нас нема таких планів. Діюча схема є цілком прийнятною для міста. Створення єдиного комунального перевізника – це дуже дорого для міської влади. На нашу думку, публічно-приватне партнерство є найкращою формою організації громадського транспорту", – каже заступник міського голови Віктор Геращенко. За його словами, сьогодні доплати перевізникам з міського бюджету складають 15-20% від їхніх затрат на перевезення, це десь 2-3 млн грн на місяць. "Це вигідніше, ніж інвестувати в придбання автобусів, а потім ще й компенсувати вартість перевезень. Це занадто обтяжливо для міського бюджету", – підсумовує він.

Раніше в місті було біля 200 маломісних мікроавтобусів "Рута" і вони їздили, грубо кажучи, від хати до хати. Зараз у місті трохи більше 90 автобусів, але вже більшої місткості і їздять вони за іншим принципом і за іншими маршрутами. До війни було лише 9 низькопідлогових автобусів, зараз їх вже більше 40 одиниць!

До речі, 9 березня цього року в Чернігові зросла вартість проїзду в автобусах. Що й не дивно, адже хтось має платити за “безкоштовну” пересадку. До речі, хоч слово “безкоштовна” не є правильним, проте в даному випадку воно, здається, таки буде правильним, бо компенсації різниці не відбувається. Загалом, звісно ж, правильно вживати “безоплатна пересадка” (для пасажира).

Як працює безкоштовна пересадка?
“Для того, щоб скористатися даною функцією, необхідно завалідуватися в автобусі, і з моменту валідації у пасажира є 30 хвилин на безкоштовну пересадку. Тобто, умовно, ви завалідувалися о 8:00, проїхали три-чотири зупинки, чи скільки вам необхідно було, і вийшли. Заходите в інший транспортний засіб, наприклад, о 8:15, знову прикладаєте картку до валідатора і вам друкується або реєструється нульовий квиток – пишеться вартість нуль гривень. І до 8:30 у вас буде можливість скористатися знову цією функцією”, — пояснив місцевий житель.