28 липня в Україні вшановують пам'ять тих, хто був страчений, закатований або загинув у полоні
Цей день – не лише про втрату. Це про біль, який не стихає. Про людей, яких не встигли обійняти. Про злочини, які не мають терміну давності і про які Україна має говорити світові.
Системні злочини проти полонених стали частиною воєнної практики країни-агресора. Росіяни катують. Розстрілюють. Принижують. Використовують наших людей як живий щит, інструмент пропаганди і шантажу.
Оленівка, тортури струмом у полоні, сексуальне насильство, неналежне харчування, відсутність медичної допомоги і зв’язку з рідними – не винятки, а ланки цілеспрямованої політики.
Росія порушує: Женевські конвенції, Конвенцію ООН проти катувань, Римський статут Міжнародного кримінального суду, основи гуманістичної традиції. Це – воєнні злочини. Злочини проти людяності.
Маємо справу з організованою системою знущань над українськими полоненими. Це недостатньо спостерігати – міжнародні інституції мусять діяти. Потрібен їхній тиск. Доступ. Контроль. Відповідальність.
Ми вшановуємо полеглих у полоні. Закатованих. Знищених. Ми пам’ятаємо. І не пробачимо.
Ми віримо в повернення кожного нашого воїна. І в силу кожної родини, яка чекає. З любов’ю, болем і витримкою.
Це не просто боротьба за наших людей. Це – боротьба за людяність.
Пам’ять. Терпіння. Віра. Шана тим, хто чекає. Слава тим, хто рятує. Слава тим, хто бореться.
Слава Україні!
Героям слава!
Прес-служба ГО "Європейська Україна"
