Розмір тексту

1000 днів повномасштабного вторгнення: Наталія Гранчак про допомогу ЗСУ з 2014 року

За 1000 днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну волонтерський рух став справжнім стовпом опору та виживання для українського суспільства. Завдяки тисячам волонтерів українська армія, вимушені переселенці та мирні мешканці отримують необхідну допомогу, а міжнародне співтовариство бачить силу і єдність українського народу.

Для депутатки Полтавської обласної ради від «Європейської Солідарності» Наталії Гранчак її шлях у волонтерстві та допомозі армії розпочався задовго до повномасштабного вторгнення – з початком бойових дій на Донбасі в 2014 році. 

Тоді Наталя разом з однодумцями об’єдналися на базі Свято-Успенського собору і почали збирати допомогу для фронту. Спершу це було просто об’єднання небайдужих, як згодом переросло у велику потужну волонтерську спільноту «Полтавський батальйон небайдужих», очільницею якого і стала Наталія Степанівна. 

«Я часто згадую одну бабусю, яка в 2014 році прийшла до Собору з дволітровою пляшкою води. Вона була дуже квола. Бабуся пройшла великий шлях, щоб купити цю пляшку води й передати її на фронт нашим захисникам. Ця історія мене настільки вразила. Я зрозуміла, яка велика сила народу і яка велика праця волонтерів, маючи можливість допомагати тим, хто нас захищає». 

За ці 10 років Наталія Степанівна разом з командою допомогли не лише військовим і їх родинам, а й започаткували багато соціальних ініціатив. 

Звісно, 24 лютого 2022 року, головним пріоритетом знову стала допомога фронту та тим, хто змушений був покинути рідну домівку через бойові дії і знайшов тимчасовий чи постійний прихисток у Полтаві. 

Початок повномасштабного вторгнення і новий етап волонтерства Наталія Степанівна згадує так: 

«Це був абсолютно некерований процес. Рівень довіри людей до Собору – він, мабуть, був більший ніж ми самі думали. Мені багато людей 24 лютого 2022 року телефонували й казали – що робимо, збираємо, починаємо, зносимо ? Я у перший день все одно затягувала. Казала: «Ну, почекайте. Ми не знаємо наскільки вони пройдуть? Чи є сенс в місті збирати, чи правильніше буде дати людям можливість своєчасно виїхати й над цим працювати. Але люди все одно знають як краще. Вони просто приходили, приносили. Коли я прийшла у перший день війни в Собор, то вже не могла в Собор війти. Така кількість людей уже туди прийшла і самоорганізувалась: почали розбирати все, пакувати». 

Зараз волонтерська спільнота не просто збирає донати, а розпочала соціальний бізнес – благодійну кав’ярню, весь прибуток з якої йде на допомогу захисникам. За час існування «Благокави» вдалося зібрати понад шість мільйонів гривень.

«У нас були деякі принципи відпрацьовані з 2014 року. Ми їх і зараз зберегли. Деяких речей ми не купували раніше і не купуємо зараз. Не тому що вони не потрібні, а тому що у нас є бачення: ми купуємо ті речі, які складніше самому солдату купити. Наприклад, телевізори, далекоміри, біноклі, автівки, квадрокоптери. Це те що складніше, і те що служить великій кількості людей. Ми жили за принципом, що люди все одно приносять речі елементарні. Їх приносять багато і ми роздаємо: ту ж саму білизну, шкарпетки, павербанки. У більшості випадків самі таких речей не купували. Намагалася коштовні речі купувати. І зараз такі питання намагаємося закривати». 

Українські волонтери стали прикладом героїзму, відваги та жертовності. Їхня діяльність уже змінила обличчя України та її сприйняття в усьому світі, підтвердивши здатність громадян до саморганізації та невтомної боротьби за незалежність.

Про автора

Європейська Солідарність

Європейська Солідарність

Полтавська ТО ПП «Європейська Солідарність» в новому офісі! Зараз ми знаходимося за адресою: м. Полтава, вул. Пилипа Орл

1032
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему