Мама закатованого народного Героя Степана Чубенка, волонтерить і береже пам'ять про сина
Сьогодні ми хочемо розповісти про прихильницю «Європейської Солідарності», людину з надзвичайно важкою долею, проте, яка не здалася і не опустила руки. Це Сталіна Чубенко, жителька Краматорська, яка змушена була покинути рідну домівку, волонтерка, громадська активістка і мама закатованого народного героя Степана Чубенка.
Вже два роки вона проживає у Полтаві і переїхавши сюди відразу почала шукати місце, де вона буде корисною.
«З 2015 року я була у волонтерському русі. І коли виїхали сюди, я почала шукати, куди в Полтаві можна приєднатися. Спочатку купувала вживані речі і плела піддупнички, а потім через одну волонтерку, яка знала пані Оксану Калинич, приєдналися до її ініціатив. Спершу плели сітки на локації біля Свято-Успенського собору, куратором якої і була Оксана Михайлівна. І працюємо вже два роки дружною нашою родиною. Плетемо маскувальні сітки», – розповіла Сталіна В’ячеславівна.
Жінка додає, що такі зустрічі в колі однодумців дуже важливі. Також це нові знайомства. На питання, чи стала Полтава за ці два роки для неї рідною, пані Сталіна відповідає, що для неї є домом вся Україна.
«Знаєте, я всю Україну вважаю своєю, тому і Полтава моя, і Львів мій, і Краматорськ мій, все має. Тому я за щось радію, щось подобається, але якщо щось мені не подобається в місті, то мені боляче, що все навкруги в такому стані».
Сталіна Чубенко – мама замордованого і розстріляного ополченцями бандформування «Керч» 16-річного школяра Чубенка Степана. Юнак – український школяр і патріот, воротар футбольного клубу «Авангард» (Краматорськ), катований і розстріляний бойовиками проросійської терористичної організації «ДНР» за проукраїнську позицію, народний Герой України (2016, посмертно). Весь цей час жінка робить все, щоб пам'ять про її сина жила і про нього пам’ятали, адже в нього забрали життя лише за те, що він любив Україну.
«Син у мене народився в 97-му році. І цифри такі при народженні: 11.11.1997. Тобто 5 одиниць поруч. Він перший. Перший у всьому. І не дарма от це гасло, яка завжди кричать на турнірах і на заходах в його пам'ять: «Навіки перший». І доросла команда «Авангард» навічно закріпила за ним цей номер. І друзі започаткували футбольний турнір в його честь. Він зараз став обласним, щорічним. З 2015 року він проходив у нас в Краматорську, а два роки вже проходить в липні у Полтаві. Дякуємо дуже федерації футболу, місцевій владі, які підтримали».
Мати юного патріота видала збірку творів сина «Степан Чубенко. Я зрозумів сенс життя», де зібрала твори та поезію Степана, що зберігалися в родинному архіві.
Попри молодий вік, Степан мав стійкі переконання, дорослий погляд на світ, проукраїнську та активну громадянську позицію, за вірність яким поплатився життям.
Із початком подій у Києві наприкінці листопада 2013 року Степан уболівав за Євромайдан, сам організував марш на його підтримку у Краматорську. Тоді ж написав оповідання про Майдан, ходив на мітинги за цілісність України.
Коли російські окупанти захопили його рідний Краматорськ, Степан організовував допомогу українським військовикам, розповсюджував містом листівки «Краматорськ – це Україна!» Після погроз від терористів так званої ДНР змушений був виїхати до Києва, де ще застав наметове містечко Майдану. Як тільки його місто звільнили, він одразу вирушив додому. Улітку 2014 року потяг ішов через окупований Донецьк – там Степана й затримали бойовики. Перед розстрілом хлопця жорстоко катували, потім випустили п’ять куль у голову.
Сталіна Чубенко планує провести презентацію збірки про сина і в Полтаві на початку квітня.
