Наталія Костіна: «Кожен наш воїн – це миротворець, кожен волонтер – це миротоворець»
Депутатка Шевченківської районної ради від «Європейської Солідарності» Наталія Костіна займається волонтерством з 2014 року. Завдяки їй сотні наших воїнів отримали допомогу на фронті. В День Миротоворця волонтерка розповіла про воїнів, якій були у миротворчих місіях в різних куточках світу, а тепер боряться за мир на рідній землі.
На думку Наталії Григорівни, кожен український воїн – це миротворець.
«Раніше українські миротоворці проводили свою діяльність за межами країни. А зараз, йде війна з російським агресором. І ця війна підступна і жорстока. Російська федерація – це наш ворог, який знищує нашу землю і нашу державу. І наші хлопці й дівчата, які повернулися з миротворчих місій в інших державах, нині повернулися і стали на захист Батьківщини. Вони дуже скромні і не хочуть давати інтерв’ю, та знайте, вони неймовірно мужні, сильні і духовно багаті. Це наше майбутнє і наша надія. І вони продовжують боротьбу з цієї ордою», – розповіла депутатка.
Її кабінет в Шевченківській райраді – це справжнісінький волонтерський пункт. Щодня сюди приходять захисники, їх рідні та інші волонтери. В одному кутку кабінету плетуть маскувальні сітки, стіни увішані прапорами з військових підрозділів.
В телефоні пані Наталії безліч фото з воїнами і їхні повідомлення іноді буквально з кількох слів: «Живий», «Тяжко, але тримаємося».
«Ми намагаємося зробити для них неможливе. І коптери дістаємо, і тепловізори. І кошти намагаємося збирати і шукаємо спонсорів. Ми всі зараз волонтери, і дорослі, і малі. Ми всі зараз миротворці, адже ми всі за мир, за те, щоб Україна жила добре. За те, щоб ми і наші діти мали майбутнє. Щоб могли мріяти, планувати і будувати нашу країну. А ця орда хоче нас знищити, а наші хлопці – вони миротворці, стоять на рубежі і тримають оборону».
В кабінеті у Наталії Григорівни є і міні-склад, тут зберігаються і продукти для переселенців, медикаменти для воїнів, екіпірування та обладнання.
На окремій поличці лежать нагороди для воїнів. На жаль, деякі з них так і не дочекалися своїх власників, їх передадуть рідним полеглих.
