Євген Янкевич про стан полтавських бомбосховищ
Працівники ряду бюджетних установ Києва отримали смс-ки з рекомендацією дізнатися, де розташовані найближчі споруди цивільного захисту (в народі їх називають «бомбосховища», ми називатимемо СЦЗ). Такого своєрідного вияву турботи від влади полтавці ще не дочекалися. Але, якби він й стався - чи принесло б це якусь користь?
У час, коли ЗМІ рясніють повідомленнями про вірогідне відкрите вторгнення росіїв Україну, міркування про безпеку громадян є більш ніж доцільними. Проблема захисту мирного населення Полтави підіймалася ще у 2014-2015 роках. Потім всі заспокоїлися і питання кануло «в Лєту». Перші ж результати навіть одного тематичного запиту в інтернет змальовують сумну картину, актуальну й сьогодні.
Так можна дізнатися, що в Полтаві на весну 2014 року налічувалося близько сотні СЦЗ https://central-ua.tv/news/16949/ , і вони були, переважно, у занедбаному стані. Ситуація не надто змінилася й через рік після початку бойових дій на сході https://poltava.to/news/32214/. Свого часу місто спробувало змусити мешканців самостійно навести лад у СЦЗ за місцем проживання, що отримало спротив громадян і негативну оцінку прокуратуриhttps://bit.ly/2Q4AIVz.
Алгоритм дій при обстрілі чи бомбардуванні для полтавців таїна за сімома замками. Інтернет викидає навіть роз’яснення… Путивльської райдержадміністрації (до її честі – досить толкове) https://bit.ly/3mQGd69 – але тільки не посилання на полтавські ресурси. Тож передбачую, що рівень знань містян у царині цивільної оборони, в переважній більшості, нульовий. Що ж, спробуємо ще раз чітко сформулювати питання, аби зрозуміти – в якому напрямку шукати відповідь? Що треба терміново зробити, аби виправити ситуацію? Отже:
1. Чи є у Полтаві СЦЗ та підвали, які можна використовувати у якості бомбосховищ? Є, їх близько сотні.
2. Де розташовані ці бомбосховища? Переважно на території заводів та інших підприємств. Під якими житловими будинками є СЦЗ – більшість пересічних полтавців наразі не знають. Як і автор цих рядків.
3. Чи в підготовленому стані, для виконання своєї функції, знаходяться ці СЦЗ? Ні, бо більшість їх знаходиться у занедбаному, навіть – затопленому стані.
4. Скільки людей, у випадку потреби, можуть прийняти ці бомбосховища? Навіть якби вони були належно підготовлені – все одно, місткість існуючих полтавських СЦЗ розрахована загалом тільки на 10-15% мешканців сучасної Полтави. Інші 85 % - потенційні жертвивоєнної агресії росії, як не сумно це визнавати.
5. Хто має підтримувати бомбосховища в належному стані? На чиєму балансі вони знаходяться? Частина – на балансі підприємств, на території яких розташовані СЦЗ. Невелика кількість є комунальною власністю. За стан переважної більшості ж СЦЗ у Полтаві та районі відповідальними є органи місцевого самоврядування. Але вивчіть бюджет обласного центру – чи є там цей рядок витрат?
6. Як пересічному полтавцю дізнатися – куди йому бігти і що робити у випадку ракетного чи авіаційного удару по Полтаві? У всіх надзвичайних ситуаціях має звучати «виття» сирен (сигнал «Увага всім!»), одночасно продубльований по радіо та телебаченні. Відповідальні особи стверджують, що через ЗМІ також буде надаватися інформація про рівень небезпеки та алгоритм дій. Від себе додам: хто у хвилини загальної паніки буде слухати поради радіо чи дивитиметься інтернет – відкрите питання…
7. Як в умовах пандемії забезпечити в СЦЗ «соціальну дистанцію» та інші протиепідемічні вимоги? У мене наразі взагалі на це нема відповіді. Прикро, але виглядає на те, що ті, хто врятувався від обстрілів чи бомбардувань мають всі шанси постраждати на «ковідному» фронті.
Тому, як на мене,життєво необхіднозвернути увагу на вирішення озвучених питань. І попередньо підготувати полтавців до можливої ситуації, потренувати – як без метушні переміщуватися в найближчі укриття. Це не нагнітання обстановки, а цивілізована практика – наприклад, Ізраїль так живе десятиліттями.
І крайнє питання: чи готові міський голова та інші представники місцевої влади взяти на себе відповідальність за втрати серед цивільного населення у випадку нехтування озвученою проблемою? Чи хочуть полтавці бути натовпом приречених «на забій»? Якщо ні, то пропоную готуватися вже зараз, час ще є. Тим більше, що до уваги треба взяти ще однуобставину: порівняно з 2014-м роком населення Полтави значно збільшилося за рахунок 10-ти сільських рад, які приєдналися до обласного центру. А отже, збереження життя і здоров’я їх мешканців відтепер теж на плечах міської влади.
Маю надію, що, попри існуючі застереження, з Україною все буде гаразд. Але, як казали древні, sivispacem, parabellum. Що означає: якщо хочеш миру – будь готовий до війни.
Євген Янкевич - депутат Полтавської районної ради
