Застосування ґендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі Потавщини – виклики чи потреба

"Україна взяла на себе зобов’язання щодо гендерної рівності, дотримання вимогам нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність, в тому числі відповідність завданням стратегічних і програмних документів держави з гендерних питань. Полтавщина з 2015 року також включена в даний процес", - підкреслила депутатка Полтавської облради Яніна Барибіна.

Відтак, у 2019 році було представлено результати двох програм : перша «Програма надання позашкільної освіти позашкільними закладами освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми у Полтавській області»; друга «Проведення належної медико-соціальної експертизи», які мали би бути враховані при освоєнні коштів у наступному періоді.

На часі, проводяться засідання профільних комісій, які розглядають формування обласних та місцевих бюджетів. Надалі, розпорядники коштів повинні взяти до уваги результати та рекомендації гендерного аналізу сформульовані екпертами.

Варто звернути увагу на те, що згідно даним станом на 2018 рік послугами закладів позашкільної освіти у середньому охоплено 29,2% дітей із загальної чисельності учнів закладів загальної освіти в області. У позашкільних закладах, що фінансуються з обласного бюджету навчаються 13,4% дітей від загальної чисельності охоплених позашкіллям. Наймасовіше відвідування дітьми гуртків в зафіксовано у віковій категорії від 11 до 14 років – 40 % від загальної кількості дітей охоплених позашкільною освітою. Найбільше у закладах позашкільної освіти отримують послугу діти із міської місцевості – 70,9%, 3198 осіб і лише 29,1%, 1315 осіб із сільської місцевості.

Надавачами послуг є заклади позашкільної освіти (ЗПО) в особі педагогів. У позашкільних закладах сфери освіти серед педагогів чисельно переважають жінки (73,2 % жінок-педагогів. Серед адміністративного персоналу також чисельно переважають жінки – 71,4%. Частка жінок переважає у всіх вікових групах, крім у віці понад 60 років. Значна кількість зайнятих у позашкільних навчальних закладах є сумісниками, 14,5 % (45 осіб), з них 33 жінки.

Гендерний аналіз засвідчив, що:

1. у бюджетній програмі недостатньо включені розподілені за статтю та гендернорозподілені статистичні дані, в тому числі щодо конкретних отримувачів послуг;
2. мета та завдання програми надання позашкільної освіти позашкільними закладами освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми ( наказ Міністерства освіти і науки від 10.07.2017 № N 992 «Про затвердження Типового переліку бюджетних програм і результативних показників їх виконання») є дещо гендерноскоригованими, але потребують доопрацювання, результативні показники не в повній мірі спрямовані на надання якісної освіти відповідно до потреб різних груп дівчат і хлопців;
3. використання бюджетних коштів, переважно, не враховує особливості різних груп дівчат і хлопців - отримувачів послуг (загальні та середньорічні видатки не розподілені за статтю, віком чи місцем проживання отримувачів послуг);
4. результативні показники програми найповніше представлені у частині показників затрат та продукту, натомість показники ефективності та якості програми представлені дуже стисло (наприклад, кількість переможців конкурсів, які отримали нагороди за статтю; динаміку збільшення хлопців серед вихованців ЗПО, %; середньорічні видатки за напрямами навчання, грн. тощо).

Гендерний аналіз виявив такі тендерні розриви та диспропорції:

1. серед учнів ЗПО чисельно переважають дівчата, хоча у закладах загальної освіти їх менше, ніж хлопців; Серед учнів ЗПО 60,8% складають дівчата та 39,2 % - хлопці;
2. найбільше дітей (1219 учнів, 27 %) охоплено у гуртках художньо-естетичного та еколого-натуралістичний (1108 учнів, 24,6 %) напрямів;
3. найбільш популярному серед учнів художньо-естетичному напрямку перевагу надають дівчата 1014 (83,2%), еколого-натуралістичному - також дівчатка (655, 24,6 %). Хлопців більше займається у гуртках військово-патріотичного (92%), науково-технічного (58,4%) та туристсько-краєзнавчому (55,5%) напряму;
4. питома вага дітей із сільської місцевості, які відвідують ЗПО, становить в середньому 29,1%;
5. найбільше дітей, які відвідують ЗПО - 40% складають діти у віці від 11 до 14 років;
6. серед працівників ЗПО чисельно переважають жінки – 62,6 % всіх працівників. Серед адміністративного персоналу також чисельно переважають жінки, відсоток яких на посадах керівників та їх заступників складає 71,4%, серед педагогів - 73,2 % жінок. Лише на робітничих посадах працює більше чоловіків ніж жінок - 68,6 %.
7. частка жінок переважає у всіх вікових групах працівників, крім у віці понад 60 років.

Яніна Барибіна наголосила, що аналітична робота експертів зводилась не лише до контсатації статистичних даних, але і містила конкретні рекомендації. І наразі, залишається питанням чи було враховано попередні зауваження експертної комісії профільними департаментами під час використання коштів у 2020 році відповідно до гендерних особливостей.

"Хочу звернути увагу депутатів всіх рівнів на основні аспекти, які стануть корисними у питаннях гендерного бюджетування.

Вивчайте перелік нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про генедерну рівність.

Аналізуйте паспорти бюджетних програм місцевого бюджету на 2021 рік;

проводьте аналіз щодо доцільності включення генедерних показників;

інформуйте, комунікуйте, контролюйте процес використання бюджетних коштів крізь призму генедерної рівності для громад", - резюмувала депутатка Полтавської облради Яніна Барибіна.