Ніна Южаніна: дефіцит бюджету на 2021 рік становитиме майже рекордні 5—7% від ВВП
Наближається розгляд у Верховній Раді проекту державного бюджету на наступний рік.Поки що не відомо, які з «доручень уряду» від профільного комітету виконано, адже законопроект досі верстається до другого читання в Кабінеті Міністрів, тож доцільно виходити з відомих на сьогодні показників.
Дефіцит бюджету на 2021 рік становитиме майже рекордні 5—7% від ВВП.
Постає справедливе питання: яким саме чином ми будем його фінансувати? Світова практика свідчить про те, що дефіцит бюджету фінансується випуском державного боргу або додатковою фіскалізацією. Зважаючи на пандемію та розмови про новий “локдаун”, тяжко уявити збільшення податкового тягаря для підприємців та населення. Тому в контексті фінансування бюджетного дефіциту випуск державного боргу та співпраця з МВФ є надважливими для виконання бюджету-2021 та залучень інвестицій в український борг.
Але в Україні дедалі частіше лунають розмови про потребу друкування грошей НБУ для стимулювання економіки та заміщення її замість програми МВФ. Однак для реалій української економіки така витівка може виявитися згубною і матиме протилежний бажаному ефект.
Крім короткострокової вигоди, інтенсивна програма “друку грошей” може спричинити серйозні проблеми для української економіки в середньо- та довгостроковій перспективі. Як приклад, зростання інфляції, боргові проблеми та можлива дестабілізація обмінного курсу. Варто лише згадати сумний досвід Зімбабве та Венесуели, де після провальної монетарної політики гроші почали зважувати замість того, щоб рахувати.
Але виникає справедливе питання, якщо запуск друкарського верстату в середньо- та довгостроковий період може мати негативні наслідки для економіки, то чому ФРС, Центральний Банк Англії та Центральний Банк Японії активно використовують цю програму, не кажучи про країни, що розвиваються? Хорватія, Польща та Румунія розпочали свої перші програми на початку червня.
1. У випадку з такими розвинутими країнами, як США, Великобританія та Японія, слід зазначити, що їх національні валюти є резервними. Тобто потенційний інфляційний тиск навряд чи змусить інвесторів відмовитися від американського долара, британського фунта стерлінга чи японської йени. Це свідчить про високу довіру до цих валют у міжнародній спільноті, якою навряд чи користується українська гривня. Як і зазначалось раніше, масштабний друк грошей, швидше, призведе до відтоку капіталу та подальшої девальвації гривні.
2. З вересня 2018 року до сьогоднішнього часу (жовтень 2020 року) облікова ставка НБУ зменшилась на більш ніж 65% (з 18% до 6%). Відомо, що кількісне послаблення працює найкраще, коли звичайна монетарна політика вже вичерпана. В усіх описаних країнах потенціал стимулювання економіки стандартним зниженням облікової ставки майже вичерпаний (в деяких країнах, таких як Японія, ставки мають негативну позначку). Водночас Україна ще не використала його, тому задля монетарного стимулювання економіки є можливість і надалі знижувати облікову ставку з 6%.
3. Довіра до НБУ і національної валюти. Довіра до НБУ ще продовжує формуватися. Щоб центральний банк мав успіх у своїй політиці та інфляційного таргетування, він повинен бути незалежним, тобто бути вільним від політичного втручання.
Проте ще більш актуальним є питання — з яким фінансовим результатом Україна закінчить 2020 рік, враховуючи інформацію про те, що вже нібито надруковано 50 мільярдів гривень?
Чи буде державний бюджет-2021 придатним до виконання, поки що залишається тільки здогадуватися.
