Розмір тексту

Ігор Петріченко: рівність або багатство?

Однією з перших спроб оцінити вплив податків на економічне зростання, була робота співробітника Світового банку Кіта Марсдена "Взаємозв'язок між податками і економічним зростанням", написана в 1983 році.

Ігор Петріченко - партієць "Европейської Солідарності" Полтави

Аналізуючи історичні дані 21 країни, автор прийшов до однозначного висновку - високі податки уповільнюють економічне зростання. Подальші дослідження інших економістів давали такі ж результати. Є розрахунки і вітчизняних економістів, які для України називають оптимальне значення державних видатків в 30% від ВВП. В реальності ж рівень державних витрат в Україні останні 10 років коливався в межах 40-49% ВВП, а в 2018 році склав 44%. Таким чином, для прискорення зростання економіки необхідність зниження податків очевидна. Здавалося б, рецепт давно відомий, та чому ж влада замість цього «закручує гайки» бізнесу та оголошує війну тіньовому сектору?

Відповідь на це питання криється в ще одній закономірності: зниження податків призводить не тільки до прискорення економічного зростання, а й до збільшення нерівності доходів. Політично влада може вважати це більшим ризиком, ніж відсутність бурхливого економічного зростання. Вустами головного податківця в парламенті Данила Гетманцева, цей підхід описаний таким чином: "коли бабуся в селі отримує пенсію в розмірі 1564 грн., аморально говорити про зниження рівня оподаткування".

Потрібно сказати що формально, в боротьбі за рівність доходів ми досягли видатних результатів. Індекс Джині, що оцінює ступінь, в якій розподіл доходів або витрат відрізняється від абсолютної рівності, в Україні один з найнижчих не тільки в світі, але і в Європі (чим нижче, тим більше рівності). З 107 країн, за підсумками 2018 року, Україна за рівністю доходів обходить 97 країн, поступившись тільки восьми країнам Європи, причому, несуттєво. Так, можна заперечити: індекси індексами, а в житті виглядає все інакше.

Ця невідповідність практики з теорією обумовлена істотною часткою тіньової економіки - як розрахунки індексу Джині, так і розрахунки рівня державних витрат, її просто не враховують.

Тепер ми можемо відповісти на питання, чому замість обіцяного зниження податків, ми отримуємо боротьбу з тіньовим сектором: у виборі між прискоренням економічного зростання та рівністю доходів, ставка зроблена на останнє.

Чи є обрана стратегія ефективної для України? Є вагомі причини сумніватися в тому, що влада зможе перемогти тіньовий сектор. Проте, приймемо саме такий варіант розвитку подій. В такому випадку Україна доб'ється зростання реальної рівності доходів, тобто у тієї ж бабусі пенсія зросте, як і зарплати у бюджетників, але в цілому країна залишатиметься бідною.

Якщо ж іти шляхом зниження податкового тягаря, бюджетники і пенсіонери можливо не так різко відчують позитивний ефект на своїй кишені. Від якихось проявів "турботи держави" доведеться відмовитися, але Україна отримає серйозні шанси вирватися з бідності. Звичайно ж, нерівність доходів теж зросте, але при економічному зростанні, хоч і нерівномірно, але доходи ростуть у всіх, що скорочує кількість бідних, а бізнес отримує стимули для виходу з тіні.

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему