Розмір тексту

Корупційний кейс Олега Пустовгара: 4 кроки, щоб не було смішно

22 жовтня виповнилося три роки з дня визнання корупціонером екс-директора обласного Департаменту інформаційної діяльності Олега Пустовгара. Протягом місяця він перестане бути корупціонером. Тож цікаво пригадати деталі цього кейсу роботи з громадською думкою.

З чого все почалося?

Після Революції Гідності новий голова ОДА Віктор Бугайчук призначив Олега Пустовгара директором Депінфо. Одним з кроків чиновника стало оприлюднення стратегії роботи цієї структури.

Цей документ був скоріше чернеткою, оскільки не містив ніяких KPI — кількісних показників, за якими б міряли результати роботи. Чого вартує хоча б теза «популяризація журналу Країна».

Олег Пустовгар Олег Пустовгар

Коли ж ми написали своє бачення щодо тез, то не отримали серйозних аргументів. Пустовгар спрямовував критику виключно на мене. Через чотири місяці це коштувало йому посади.

А де ж корупція?

З’ясувалося, що Олег Пустовгар на конкурсі проектів проголосував за проект «Молодої Просвіти». І не просто проголосував, але поставив їй 70 із 70 можливих балів, щоб організація отримала 17 тис. грн.

У чому суть? Організація зареєстрована на квартиру, де мешкає Пустовгар, а проект представляв брат його дружини — Євген Янкевич.

Цей факт, піднятий громадськими активістами, показали на «ІРТ». Не було жодного резонансу. Жодного. І це мене вразило.

Олег Пустовгар і його свояк Євген Янкевич Олег Пустовгар і його свояк Євген Янкевич

Влітку 2014 року ми тільки почали розуміти, яку силу мають медіакомунікації. На той час ми навіть рекламу у Facebook не використовували. Проте було цікаво перевірити, наскільки робота у медійному просторі може створити сильну громадську думку, щоб позбавити людину посади за корупційні дії.

Крок 1: Створити резонанс

Оскільки сюжет «ІРТ» не отримав розголосу, ми самі детально про все написали, додавши скани документів. На кожен наш крок Пустовгар відповідав величезними простирадлами текстів, від яких можна було і сміятися, і плакати.

Резонанс пішов. До нього долучилися як громадські активісти, які говорили про конфлікт інтересів, так і власник «Полтавщини» Борис Лозовський з порадами як виходити з наявної кризи. Порад Пустовгар не послухав.

Крок 2: Увага інститутів

До висвітлення конфлікту інтересів долучилися і журналісти інших видань. Резонанс пішов наскільки добре, що Пустовгар отримав протокол про корупцію від СБУ, за що я їм дуже вдячний. Хлопці спрацювали на рівні. Тут почалося найцікавіше: чиновник несерйозно сприйняв це повідомлення.

Хронологія (графіка 2014 року) Хронологія (графіка 2014 року)

Він видавав легенду, що його замовили, що це дискредитація майданного руху. Насправді ні. Пустовгар був потрібен нам, щоб навчитися працювати з громадською думкою і показати силу ЗМІ потенційним замовникам. Щось типу пробника у магазині парфумів.

Крок 3: Загнати у пастку двох скандалів

Доки чиновник виправдовувався, ми отримали документи з бухгалтерії, де він за три місяці втричі збільшив собі зарплату. Після такого навіть ті, хто нейтрально до нього відносилися, наврядчи б виступили на його підтримку.

Пустовгар потрапив у пастку: якщо раніше вибір був виправдовуватися чи ні, то тепер: щодо якого з двох приводів виправдовуватися?

Інфографіка Інфографіка 2014 року 

Важливо було дати цю інформацію до прес-конференції з нагоди 100 днів на посаді. Захід перетворився на рекламу мене у медіа. Зокрема, теза Пустовгара про те, що один з кандидатів у мери платить мені 5000 доларів на місяць потрапила у топ-новину «Полтавщини» і неабияк підняла мої розцінки. За це йому змушений подякувати.

Крок 4: Медійність судів

Судова тяганина з Пустовгаром була веселим часом для медіа. Ми лише телефонували до суду і дізнавалися, коли буде наступне засідання. Тоді розсилали цю інформацію журналістам. Ті із задоволенням її використовували у публікаціях, оскільки тема корупції і до сьогодні викликає інтерес.

Але одного тиску у медіа було недостатньо. З допомогою активістів чиновники ОДА отримали листівки, що не потрібно бути схожим на корупціонера Пустовгара. Знаходячись у постійному тиску на роботі, людина частіше губиться і робить помилки.

Журналісти ходили на суди і писали або про перебіг засідання, або ж про ігнорування головним обвинуваченим. А оскільки судів було багато, тема Пустовгара регулярно з’являлася у ЗМІ.  

Медійність допомагала не зам’яти справу. Наврядчи комусь із суддів хотілося наразитися на скандал через таку справу.

Результат

Наприкінці жовтня 2014 року суд не задовольнив апеляцію Олега Пустовгара. Офіційно він визнаний корупціонером і три роки не мав права займати державні посади. 

Пустовгар виявився хитрішим, ніж ми думали: доки рішення йшло до ОДА, він звільнився за згодою сторін і ще деякий час отримував допомогу по безробіттю. Але це вже питання до Віктора Бугайчука, який потім мав проблеми через жалість до екс-керівника ідеологічного департаменту.

Допомога по безробіттю (графіка 2014 року) Допомога по безробіттю (графіка 2014 року)

Протягом цих трьох років Пустовгар з’являвся у медійному просторі лише з інфоприводами про роботу комісії щодо перейменування вулиць. Вулицю Просвіти у Полтаві йому відстояти не вдалося.

Майбутнє Пустовгара

Вже у листопаді екс-чиновник може знову стати держслужбовцем. Дуже сумніваюся, що він буде працювати у Депінфо.

Три роки бездіяльності для людини, яка має працювати з медіакомунікаціями, — занадто великий період. І останній провал фестивалю «Мазепафест», де Пустовгар позиціонував себе організатором, показує, що найкращі часи для «Просвіти» — далеко позаду.

Які уроки мають винести полтавські держслужбовці і політики з кейсу Пустовгара?

1. Ваші плани повинні мати вимірювані показники. Абстракціями можна годувати бабусь на лавках. Але в онлайні люди вимагають конкретних результатів.

2. Поважайте суперників. Краще переоцініть їхні можливості, ніж навпаки.

3. Задавайте порядок денний, а не лише відбивайте критику. Пустовгар надто захопився відповідями на звинувачення, передавши у наші руки всю ініціативу.

4. Медіа створюють репутацію і руйнують її. Не варто недооцінювати цю силу.

5. Не очікуйте, що під час резонансу вдасться зам’яти справу. Краще пропрацьовуйте всі можливі сценарії, щоб цього не допустити.

У теперішніх реаліях зробити подібне активістам буде важче, з огляду на інформаційну перенасиченість та кількість каналів комунікації. Але якщо задатися ціллю, то все можливо.

Про автора

Діонісій Каплін

Діонісій Каплін

Директор PR-агентства «Yoda Consult»

26
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему