Суворий полтавський SMM
Сьогодні куди не плюнь — влучиш в SMMника. Або в крайньому випадку в успішного блогера. Ваш покірний слуга, слава Богу, не вважає себе ні першим, ні другим. Але щось в онлайн комунікаціях я все ж таки розумію. Тому в цьому блозі дозволю собі дати декілька порад полтавським «фейсбукерам».
Нещодавно Олексій Сердюков виклав на своїй сторінці в «Facebook» зображення, яке характеризує жорстокі реалії полтавського сегменту цієї соціальної мережі. Під постом розгорілася доволі серйозна дискусія, і виявилося, що кожен другий у нас SMM-спеціаліст. Стати ним в Полтаві — раз плюнути. Достатньо просто зробити вираз обличчя порозумніше і писати всіляку нісенітницю.
Пост Льоші Сердюкова
Я вирішив не обмежуватися дискусією з людьми, компетентність яких викликає величезні питання, і провів невелику аналітику. У полтавському сегменті «Facebook» дві проблеми — невміння писати якісні тексти і цілковите нерозуміння алгоритму роботи цієї соціальної мережі. Звичайно, є приємні винятки, як той самий Сердюков, але в цілому картина плачевна.
Для вирішення проблеми з якістю текстів потрібно систематично працювати: встановлюєш собі норму слів і кожного дня її виконуєш, поступово збільшуючи показники. У випадку з алгоритмом, варто лише трошки поворушити мізками. І, перш ніж щось робити, подумати, як це будуть сприймати інші користувачі.
Три причини, чому в Полтаві немає якісного SMM
Можна годинами говорити про помилки полтавців в «Facebook», але особливо розчулюють індивіди, які відзначають у своїх публікаціях десятки інших користувачів. За умови, що вони не мають до теми посту абсолютно ніякого відношення. І добре, якби це робили лише «рядові» користувачі. Так ні, люди, які позиціонують себе, як професійні SMMники теж не стидаються займатися такими неподобствами. Більше того, ще й беруть за таку халтуру гроші.
Кумедно також дивитися на потуги журналістів (привіт Роману Коржику), які на своїх публікаціях відмічають десятки людей. В мене два питання: якого рожна ці статті роблять на сайті локального інтернет-видання? І навіщо вони затеганим людям? Або подивіться на блогера Ігоря Гавриленка. Чи потрібні його статті 90 і більше людям, яких він тегає? От і я сумніваюся.
Ігор Гавриленко і 69 відмічених
Друзі, маркетинг в соціальних мережах — це, в першу чергу, залучення аудиторії якісним контентом (користувачі повинні самі зацікавитися вашою публікацією), а не відмічання кожного зустрічного в постах. А, зловживаючи позначенням інших людей, ви не тільки дивідендів ніяких не отримаєте (якщо пост, вибачте, нецікаве гівно, він таким і залишиться), але ще і в бан полетите. Я зазвичай пишу таким недоSMMникам в приват кілька «незлих тихих» слів, щоб більше так не робили.
Крім того, так звані полтавські SMMники люблять масово розкидати свої публікації по загальнодоступних групах. Тут, як і в випадку, з масовим відмічання друзів, спрацьовує простий алгоритм: «Хоч скільки роби публікацій — якщо новина гівно, вона ним і залишиться». Крім того, нав’язливі повідомлення про те, що хтось там зробив пост в загальнодоступній групі, змушують оновити чорний список. І «Vpoltave.info», і «Трибуна», і, Б-же збав, «Полтавський Ліхтар» страждають таким. А яке КПД? Правильно — нульове.
Розкидування по групам
Беріть приклад з «Полтавщини». Генерують якісний контент і поступово збирають аудиторію на своєму пабліку — вже 4393 підписники. І не потрібен їм жодний щоденний спам. Достатньо просто писати актуальні і цікаві матеріали і правильно подавати їх аудиторії. Хоча Едуард Ткаченко іноді теж займається розкидуванням. Але робить це ненав’язливо і опціонально.
Ще одна біль полтавського «Facebook» — використання десятків хештегів в публікаціях. Можливо, я зараз зламаю чиюсь картину світу, але FB — не «Instagram», і не «Twitter». Хештеги тут ніколи нормально не індексувалась. І навряд чи будуть найближчим часом. Тому засмічуючи стрічки своїх друзів десятками «решіток» ні на що, крім прокльонів, на свою адресу можете не розраховувати.
Колишня полтавка Альона Макарова і її хештеги
Ну і якість хештегів теж має значення. Пам’ятаєте нашумілий кейс, коли дівчинка писала хештег «СказочноеБали», але щось пішло не так, і сприймався він трохи по-іншому? Було дуже смішно? А тепер подивіться на свої хештеги і не повторюйте її помилок.
Комунікативна імпотенція «Полтаватеплоенерго»
Нещодавно «Полтаватеплоенерго» опублікувало інформацію, що з підвищенням тарифів відсоток сплати за послуги підприємства зменшився з 98 до менше 50. Так а що ви хотіли, коли комунікація зі споживачами на нульовому рівні? Рознести буклетики по поштових скриньках — сьогодні цього не те що мало — це нуль. Люди просто не отримують необхідну інформацію ні про тарифи, ні про причини їхнього підвищення.
Подивіться на сторінку «Полтаватеплоенерго» в «Facebook». На сторінці 1381 підписник. І це при тому, що таргетинг показує по місту 38000 активних користувачів.
Ну а ведення сторінки — це окрема тема. Наведу, як приклад, декілька фейлів «Теплоенерго»:
- Публікація кількох постів з часовим проміжком у хвилину
Публікуючи декілька постів один за одним, ти з кожним наступним значно зменшуєш охоплення попереднього. Але це таке — вища математика. Просто подумайте, наскільки юзерфрендлі організація, яка за 3 хвилини вивалює на тебе тону інформації про свою діяльяність.
Новини за хвилину
- Завантаження в «Facebook» відео з «YouTube»
Ні для кого не секрет, що «Facebook» та «YouTube» конкурують між собою. Тому адміністрація соціальної мережі налаштувала алгоритм таким чином, що відео з «YouTube» індексуються набагато гірше. Крім того, знову ж таки, повертаючись до питання юзерфрендлі — відео, залиті напряму, дивитися набагато зручніше. Не потрібно робити жодних зайвих кліків.
Чому YouTube?
- Публікація лише посилань на сайт компанії
Комунікація з полтавцями не обмежується лише публікуванням новин у себе на сайті та перепостом посилань на паблік в «Facebook». Яка аудиторія сайту «Теплоенерго»? 100 користувачів? Чи можливо 150? А ось ту саму «Полтавщину» щодня читають більше 10 000 тисяч мешканців міста. Яке інформаційне повідомлення буде більш ефективним? Ви й без мене знаєте відповідь.
- Публікація постів без ліду
Мало просто завантажити в «Facebook» посилання на статтю з сайту. Лише 1-2% користувачів за ним перейдуть. І то не факт. Тому завжди потрібно додавати до послання невеликий підпис з її основними тезами. Так людям не доведеться робити зайвих кліків і вони одразу отримають всю необхідну інформацію.
Слабенька підводка
- Низька активність на сторінці
Публікації на сторінці «Теплоенерго» з’являються з середньою періодичність раз у тиждень. І то, як я вже писав вище, скопом. Весь інший час в організації нічого не відбувається? Чи, можливо, немає ніякої інформації для користувачів? Сторінка має вестися систематично. Тим більше, якщо мова йде про таку серйозну організацію. І підписники мають постійно бути в курсі всього, що відбувається.
- Ніякий рівень комунікації з підписниками, як результат
Результат всіх вищенаведених пунктів — нульовий рівень взаємодії з користувачами послуг «Теплоенерго». Вони не отримують жодної корисної інформації.
Плюс один підписник на тиждень — це вже на 100% більше, ніж за минулий тиждень
Висновки
Коли у вас протікає кран, ви телефонуєте сантехніку. Коли ламається машина, їдете на СТО. Ось і в випадку з соціальними мережами краще відразу проконсультуватися з фахівцями. Або з людьми, які розуміються на цьому трохи краще, ніж ви.
Ну й комунікація підприємств зі споживачами, або бізнесу зі своїми клієнтами — це взагалі окрема історія. В сьогоднішніх реаліях без якісного SMM-просування можна навіть не сподіватися, що ваші меседжі дійдуть до клієнтів. А до чого призводить завалена комунікація можна побачити на прикладі «Полтаватеплоенерго».
Давайте вчитися. І хоча б спробуємо зробити полтавський «Facebook» трохи читабельнішим.