Розмір тексту

ЖКГ Полтави без ілюзій

Чому я розпочав вести блог? Останнім часом зіткнувся з тим, що в багатьох полтавців немає розуміння, в якій ситуації перебуває житлово-комунальне господарство міста та які реальні шляхи його розвитку. 

Я ніколи не був популістом, тому й зараз скажу неприємну правду: стан ЖКГ Полтави катастрофічний.

Залишаю іншим право бездумно обіцяти золоті гори, скрізь шукати ворогів і при потребі їх лінчувати. Пишу для полтавців, які звикли критично думати і, зробивши висновки, реально вирішувати проблеми.

Так, ЖКГ потерпає від проблем. Я не про поточні – їм немає кінця-краю. Маю на увазі проблеми глобальні, які щодня впливають на якість роботи комунальників і викликають справедливе незадоволення в усіх нас.

Звідки вони взялися? Вони постали як наслідок багаторічного процесу розкладу владної системи в Полтаві. Про персоналії не будемо, просто констатуємо очевидний і неприємний факт.

Наша команда взялася за сферу ЖКГ і почала працювати, щоб повернути її до життя. Принаймні, особисто я вірю, що це можливо. Насправді, вірити важко, але вірю.

Отже, проблеми

Проблема №1. Кадри

Дефіцит кадрів відчутний в усій країні і в усіх сферах. Полтава зі своїм ЖКГ не виняток.

Керівники комунальних підприємств із застарілим бюрократичним світоглядом для ефективної роботи не підходять. Тому тих, хто нездатний мінятися й чесно працювати, ми вже замінили.

Дорожимо робочими людьми, на яких усе тримається, бо їх замінити набагато важче. На сьогодні залишаються ще 13 незаповнених вакансій на КАТП-1628, 30 – на «Міськсвітлі», не вистачає 20 водіїв на «Полтаваелектроавтотрансі», понад 100 - двірників в ЖЕО-2. Такі реалії.

Ми підвищили зарплати, де могли. Але є нюанси. Ну от, можемо підвищити й жеківським працівникам, але тоді автоматично піднімуться тарифи на послуги.

Проблема №2. Техніка

Яке б комунальне підприємство ми не взяли, скрізь спільна проблема: не вистачає техніки. Все продане, передане в чужі руки, а якщо щось лишилося, то таке старе, що ледве тримається на ходу.

Ми закуповуємо на 70 мільйонів техніки для КАТП-1628, щоб закрити проблему зі сміттям. Хай не на 100%, але більш-менш.

На «Міськсвітлі» було півтори вишки. Полагодили, тепер їх дві. Ще дві докуповуємо.

Ведемо перемовини з німецькими та китайськими інвесторами, представниками ЄБРР, щоб вони допомогли нам поповнити тролейбусний і автобусний парки. (Тут є місце для окремої теми «Громадський транспорт нижче всіляких норм», але ви це й самі щодня бачите).

Проблема №3. Ментальність

Ми робимо те, що входить до наших обов’язків, але робимо також те, що не повинні. Чому? Бо величезна кількість людей живе за принципом: «Хай влада зробить, а я… не донесу сміття до урни, кину під ноги. Не наведу ладу в спільному дворі, зате обпишу щойно пофарбовану комунальниками стіну. Не візьму відповідальність за будинок: попалю в ліфті кнопки, заб’ю каналізацію непотребом, зроблю без дозволу перепланування, щоб сусідів привалило стіною. І так далі, і так без кінця».

Ця «цікава» ментальність сприяє безладу й примножує проблеми. Інновації ж викликають підозри й часто відкидаються: «А чому це я раптом повинен мінятися?». Тому я внутрішньо готовий, що те ж сміття збирати роздільно захоче далеко не кожний.

Ще одне. Мені можуть сказати, та й кажуть: «Докупи техніку, що тобі заважає!». Не можна так просто взяти гроші, піти в магазин і купити двадцять машин з доставкою. По-перше, існують тендерні процедури, які не обійдеш. По-друге, гроші виділяються з міського бюджету, за них голосують депутати. Це бюджетний процес, він має свою специфіку. Протягом попереднього року вираховується та закладається фінансування на рік наступний, при цьому кожен з розпорядників бюджетних коштів тягне ковдру на себе. Як ви розумієте, гроші потрібні не тільки на комунальну сферу, а й на медицину, освіту, соціальний захист. Тому отримуємо фінансування пропорційно до інших напрямків. Пропорційно – це значить «не так, як хотілося б».

Причини названі. Поговоримо про наслідки

Як комплексно впливають згадані проблеми на роботу комунальників, яскраво продемонструвала зима.

Чому погано почищені тротуари? Тому, що немає достатньої кількості двірників у ЖЕО-2 і малогабаритної техніки в підрядника «Будгаранта-7». Від послуг підрядника теоретично можемо відмовитись, але де візьмемо іншого хоча б з такими можливостями? Якщо знаєте, напишіть у коментарях, я їх не закриватиму.

Чому постійно виникають перешкоди під час чищення доріг та міждворових проїздів? Тому, що власники, незважаючи на попередження, кидають на узбіччях автомобілі.

Чому бурульки травмують полтавців? Тому що в ЖЕО-2 немає спеціалістів-верхолазів, які б чистили дахи, так само, як і високої для них зарплати. Двох-чотирьох вишок на 507 будинків ніяк не вистачає (але не вистачить і двох десятків, якщо ми їх закупимо!). Плюс - багато мешканців реконструювали балкони, порушуючи будівельні норми, багато перехожих не зважає на попереджувальні стрічки, багато підприємців не забезпечують ладу на закріпленій території.

Чому не закуповується те, не наймається інше, не ліквідовується третє? Тому, що бюджет сформований ось таким чином, і взяти більше на потреби ЖКГ не можемо, хоч як би хотіли.

Ближче до реальності

Спеціально для любителів радикальних підходів. «Хочемо все й відразу!». Добре, давайте за раз відремонтуємо, наприклад, дахи всіх будинків, що стоять у черзі (їх 700), забравши з міського бюджету всі гроші. Я – за. Але якщо десь додасться, то десь і відніметься: тоді доведеться закрити всі лікарні, школи й дитсадки, бо їм з бюджету не дістанеться ні копійки. Ви підтримуєте?

Якщо спуститися з-за хмар, то цілком можна відремонтувати 25-30 дахів за рік. Хочемо більше, але є обставини, про які я писав вище.

Додам ще схильність багатьох людей вестися на порожні обіцянки популістів - змінити все й відразу. Так не буває. Всі зміни приносить лише цілеспрямована й часто нудна буденна праця. Тому не голосуйте за тих, хто розповідає казки Шахерезади, ігноруючи ваші реальні потреби. Це буде найкращим внеском у спільну справу порятунку ЖКГ і міста взагалі.

Отже, коротко підсумую. Проблем багато. ЖКГ – це справді бездонна яма: скільки не кидай, усе буде мало. Ось тому ситуацію треба наполегливо змінювати. Ось тому наразі намагаюся підвести на ноги те, що ледве дихало. Так, непросто, але я взяв на себе цей тягар і я його нестиму. Твердо вірю в недаремність праці - моєї особистої й усієї нашої команди.

До критики звик, для неї, на жаль, ще є багато підстав. Сподіваюся на розуміння ситуації, в якій ми з вами перебуваємо. Не треба ілюзій, давайте сприймати речі тверезо й критично, а працювати - спокійно й послідовно.

Про автора

Олексій Чепурко

Олексій Чепурко

Комунальник

6
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему