Чи знаєте ви, що ранцевий парашут, який врятував життя тисячам людей, придумав винахідник з Полтави?
Родина Гліба Котельникова була міцно пов’язана з нашим містом. Його дід викладав математику в Інституті шляхетних дівчат, батько управляв акцизними зборами у Полтаві, мати була донькою відомого полтавського художника Івана Зайцева, викладача Кадетського корпусу.
Гліб Котельников вчився у Першій полтавській чоловічій гімназії, але в останньому класі, після смерті батька, полишив її заради військової служби. Іншого варіанту він не бачив: хоч змалечку захоплювався винахідництвом, та тепер грошей на його навчання в університеті родина не мала…
Щоправда, витримав у війську лише 3 роки. Звільнившись, повернувся у Полтаву на ту ж посаду, що колись його батько – керуючого акцизними зборами. І одружився на доньці полтавського художника Волкова Юлії. Цивільна служба давала йому можливості реалізовувати свої інженерні та творчі таланти, адже Котельников був музично і театрально обдарованим.
У 1910 р., уже залишивши Полтаву, під час свята повітроплавання Котельников на власні очі побачив трагічну загибель українського авіатора, одного із засновників Революційної української партії Левка Мацієвича, який випав з кабіни на висоті 400 м. Беззахисність пілотів так вразила його, що він засів за креслення та за пару років отримав патент на «рятувальний ранець для авіаторів з автоматичним викидним парашутом». Щоправда, у вітчизняній авіації його винахід не одразу отримав визнання, адже в російській імперії тоді, як і зараз, життя людей мало значило. Однак під час Першої світової війни інтерес довинаходу значно зріс.
Пізніше Котельников ще не раз удосконалював свій виріб. Так, металевий ранець був замінений м'яким, а на його дні з'явилися стільники для укладання в них строп. Також він створив парашут для скидання вантажів вагою до 300 кг.
І хоч минуло вже більше 100 років, конструкція рятувального парашута Котельникова застосовується і дотепер.
