Олексій Чепурко: подяка тим, хто тримає місто і тим, хто тримає небо
Полтава пережила важкі дні. Ракетні та шахедні удари вибили з колії половину міста: зникла електроенергія, вода, теплопостачання. Знаєте, коли сидиш у холодній квартирі, слухаєш сирени, чекаєш новин — дуже легко знайти винних і виплеснути злість. Ми всі це проходили.
Але потім бачиш людей, які серед ночі, під дощем і вітром, лізуть на підстанції, ремонтують кабелі, запускають котельні. І розумієш: саме вони виводять місто зі стану шоку. Крок за кроком. Лінія за лінією. Вода повернулася. Тепло повернулося. Світло — теж. Не одразу, не просто, але повернулося. І за це треба сказати чесну, людську подяку.
Є ще одна правда, яку важливо проговорити. Усі ці збої мають спільне джерело — російські ракети й шахеди. Саме тому я завжди повторюю: підтримка Збройних сил — це не просто волонтерство. Це елементарна логіка нашого виживання. Чим сильніші наші оборонці, тим менше ми сидітимемо без світла, тепла і води. Тим менше руїн буде в нашому місті. Тим більше шансів, що такі дні взагалі зникнуть із нашого життя.
Ми вміємо критикувати комунальників — інколи заслужено, інколи ні. Але давайте бути такими ж завзятими, коли йдеться про донати на ЗСУ. Бо саме там сьогодні тримається межа між хаосом і нашим нормальним життям.
Полтава вистоїть. Ми вистоїмо. Все буде добре — якщо триматимемося разом і пам’ятатимемо, хто насправді боронить наше право мати світло, воду і тепло.
