Двір як пастка: чи дочекаються люди ремонтів?

І це не нова проблема. Вона існує роками через відсутність системного підходу до ремонту дворових проїздів.

Складається враження, що міська влада живе в інших будинках і ходить зовсім іншими дворами. Бо в головах чиновників — хаос. Немає чіткого плану, немає переліку проблемних місць, немає розуміння, в якому стані ці проїзди взагалі знаходяться.

Чиновники пояснюють усе браком коштів. Так, у державі війна, і пріоритети інші. Але…

Як тоді пояснити те, що на вулиці Небесної Сотні зрізають більш-менш нормальний асфальт, а поруч — двір, де ями по пояс? Автівкам не проїхати, батькам з візочками не пройти!

І таких занедбаних дворів - безліч. То виходить, що питання не у відсутності грошей. А у відсутності загального уявлення про масштаби катастрофи, відповідального планування та господарського підходу.

У нормального керівника міста має бути чіткий річний план:

 • ремонт таких-то шкіл;

 • будівництво кількох укриттів;

 • оновлення конкретних відділень у конкретних лікарнях;

 • і обов’язково — перелік запланованих до ремонту дворів, тротуарів, дворових проїздів.

Під це має бути закладений чітка сума з бюджету. І має бути графік — з адресами, черговістю, прозорими термінами. Тоді у Полтаві буде затишок і комфорт.

Автівки у дворах

Кількість авто зростає з року в рік. Раніше в сім’ї могло не бути жодної машини, сьогодні — їх дві. Але це не означає, що всі вони мають стояти в дворі! Для цього є стоянки та інші визначені місця.

Якими мають бути ремонти?

Ремонт може бути двох типів:

 1. Поточний, якщо двір більш-менш нормальний і має всього кілька ям, які треба швидко заасфальтувати.

 2. Капітальний, коли покриття немає взагалі. У таких випадках потрібен повноцінний проєкт, бо цим двором ходять мами з візочками, люди з інвалідністю, пенсіонери.

Звісно, що довше зволікати з поточними ремонтами, то більша кількість дворів потребуватиме капітальних.

Наші двори мають бути дійсно безбар’єрними

Полтавська влада багато говорить про ініціативу створення безбар’єрного шляху "Маршрут ветерана». Повністю підтримую це. Але нагадую, що для людей на кріслах колісних, для людей з протезами кінцівок, для батьків з візочками, для малят на триколісних велосипедах, для всіх мешканців міста цей шлях має починатися з під’їзду, а не аж біля міськради.

Підсумую:

 • Міська влада має створити чіткий план ремонтів у дворах.

 • Визначити черговість, адреси.

 • Виділити конкретний відсоток бюджету на ремонт дворів.

 • Забезпечити прозорість: всі повинні знати,  коли саме відремонтують їхній двір.

Двори Полтави мають стати безпечними, доступними та комфортними для всіх.

З повагою,

Олексій Чепурко