Дерева-вбивці: скільки ще буде трагедії?

Це не випадковість. Це закономірність. І вона стосується кожного.  

55% дерев у Полтаві – аварійні.

Кожне друге може впасти в будь-який момент. А комунальне підприємство “Декоративні культури” спилює всього 1,5 тисячі дерев на рік. Тоді як скарг на аварійні дерева і загрозливі гілки в рази більше.

А що далі? Нові падіння, нові жертви?  

Чому так сталося?

Після війни місто потрібно було швидко озеленити. Висаджували тополі і клени, бо вони ростуть швидко. Минуло 60-70 років – і ці дерева досягли свого критичного віку. Сьогодні вони не прикрашають Полтаву, а загрожують її мешканцям.  

А що влада? 

На папері ситуація традиційно під контролем: є черга на видалення 3 000 дерев. Деякі з них визнали аварійними ще у 2019-му, але вони досі на місці. Стоять, тріщать, а люди бояться проходити повз.  

Що робити?

- Залучити приватні компанії, які допоможуть комунальникам прискорити процес.  

- “Декоративні культури” мають займатися не лише спилюванням, а й висадкою нових дерев – не символічних 800 на рік, а мінімум 2 800.  

- Міська влада повинна забезпечити підприємство необхідною технікою, а також чітко контролювати роботу, щоб не повторилася ситуація на вулиці Раїси Кириченко, де, крім аварійних дерев, знищили здорові.  

- Озеленення – це відповідальність не тільки комунальників. Влада має долучати до процесу підприємства та організації, які орендують землю в Полтаві.  

Або ми почнемо діяти зараз, або продовжимо грати в небезпечну рулетку з аварійними деревами, сподіваючись, що наступне впаде не на нас.  

З повагою,  

Олексій Чепурко