Розмір тексту

Будуємо Україну Разом.

Нещодавно я повернувся зі Старої Гути, де брав участь в роботі лабораторії успіху, що організовували молоді та завзяті хлопці і дівчата з БУР LAB.

Як і завжди, подібні заходи ініціюють вихор думок і ідей, які рано чи пізно стануть у нагоді і якими я хочу поділитися з вами.

Для початку, коротко про БУР (Будуємо Україну Разом). Ця організація почала створювати свою історію у 2014 році. Тоді волонтери вперше поїхали до Краматорська для відбудови осель постраждалим від війни. Згодом проект розширював свою географію на всю територію України. Зокрема, за останні півроку волонтери БУР відбудували й створили близько 30 об’єктів. Серед проектів - відбудова житла для звичайних сімей і створення просторів для громади та інші громадські ініціативи. Досить показово, що в цьому році до таборів БУР залучились іноземні волонтери з Польщі, Італії та Туреччини. Я познайомився з БУР , коли виникла ідея створити у Нових Санжарах Молодіжний Центр "Друкарня". Мені було цікаво спостерігати за тим, як працюють та відпочивають сучасні молоді люди з різних країн. Цікаво було давати їм поради та спостерігати за тим, як вони їх використовують. Пізніше вони запросили мене до лабораторії успіху - школи проектного менеджменту для волонтерів.

Хоча я був одним із найстарших учасників і багато речей не були для мене новими, я зробив для себе декілька цікавих висновків.

Перше: робити для молоді треба разом з молоддю. Мало просто запитати чи порадити. Потрібно залучати активну молодь до всього процесу. Тоді результат відповідатиме потребам молоді й буде найбільш дієвим використанням коштів. Та вся зроблена робота буде для них і разом з ними.

Друге: після БУР LAB я щасливий визнати те, що в Україні не все втрачено. Є молодь шкільного віку та студентська, яка готова творити зміни та бути відповідальною за них. Зрозуміло, що коло цієї відповідальності поки що невелике, локальне, але молодь, що хоче вчитися і своїми руками творити зміни, зростає. І за ними наше майбутнє та великі зміни, я хочу вірити в це.

Третє: всі зміни починаються з нас, від власних змін, від власної ментальності та власного бажання. Знаєш, як краще – бери й зроби краще, якщо щось відбувається не так, не стій осторонь, допоможи. Адже гасло волонтерства — якщо не я, то хто? — стосується кожного з нас, де б ми не жили і на що б не скаржилися.

Четверте: висновок, можливо і банальний, але дуже важливий – навчатися ніколи не пізно. Адже навчання - нероздільна частина нашого життя і нашої буденності. Так багато нових думок я отримав не тільки від наших лекторів та тренерів, що проводили з нами завдання, а і від молоді. Маленьких, практичних і потрібних ідей, безліч цікавих знайомств, що дуже приємно. Моє коло спілкування виросло, а з ним і світогляд, та погляд на речі, що здавались буденними. Це цікавий досвід.

Про автора

Сергій Бульбаха

Сергій Бульбаха

Голова Новосанжарської РДА

14
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему