159 років тому відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі
«Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий...»
Т.Г. Шевченко «Заповіт»
У цей пам'ятний день – 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Друзі Тараса Григоровича знали про палке бажання поета бути похованим, згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі. Тому, коли Шевченко помер у Санкт-Петербурзі, його домовину з прахом через 2 місяці було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди труну поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. «І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому»,– згадували сучасники. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата – декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, щоб увесь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.
На місці поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест.
У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка», а величний бронзовий монумент поетові споруджено у 1939.
З тих часів і донині Чернечу гору народ називає Тарасовою...
м.Канів, Чернеча гора
