Розмір тексту

Коронавірус: до зустрічі не готові. І нехай нас береже Бог!

Геннадій ДРУЗЕНКО: герої завтрашнього дня

"Останні роки в Україні найбільшою довірою населення заслужено користуються інституції та спільноти, напряму чи опосередковано причетні до захисту нашої держави від російської агресії: Збройні сили України, волонтери, добробати, Нацгвардія тощо. Ця весна має шанс все радикально змінити. Новими героями українців стануть медики. Оскільки їхній фронт вже невдовзі буде набагато небезпечнішим за фронт російсько-української війни.

Лише кілька цифр. За весь минулий рік Україна втратила на Донбасі убитими 111 військовослужбовців. У 2018 кількість бойових втрат склала 133 людини. Тільки за останній день від короновірусу в Італії загинуло 168 осіб. Менш ніж за 20 днів (перший смертний випадок в Мілані був зафіксований 21 лютого) короновірус вбив 631 людину, тобто більше, аніж за минулий рік загинуло на Донбасі військових і цивільних з обох боків. Причому від зараження цією пошестю не застрахований ніхто. Вчора короновірус виявили у міністра охорони здоров’я Великобританії, раніше – у лідера правлячої демократичної партії Італії, в Ірані – хворіють кілька десятків депутатів, президент Португалії – на карантині, Трамп не наважується робити тест, бо летів одним літаком з двома конгресменами-республіканцями, які (як з’ясувалось) на днях контактували з хворим.

На жаль, за свій героїзм українські медики заплатять велику ціну. І ця ціна вимірюватиметься їхніми життями. Чому я в цьому певен? На днях один з високопосадовців Всесвітньої організації охорони здоров’я визнав, що медики в більшості країн, уражених короновірусом, стикаються з важкою моральною дилемою: рятувати себе (і своїх близьких) чи рятувати хворих. Просто через нестачу елементарних засобів індивідуального захисту.

Лише один приклад. Сьогодні я вирішив замовити через Amazon кілька масок стандарту N99 (військовий стандарт, який гарантує фільтрацію більш як 99% шкідливих часток, які перебувають в повітрі). Вдень строк доставки був – більше місяця (всі хто користувався Амазоном в США знають, що це щось надзвичайне). Ввечері на Amazon маски були вже out of stock, тобто відсутні на складі. Тестів на короновірус в США досі критично не вистачає. І це в найбігітшій країні світу, яка за лічені дні може ухвалити закон про виділення на боротьбу з короновірусом 8 мільярдів доларів (тобто п’яту частину бюджету України)!

Насправді критичний брак засобів особистого захисту – не тільки українська проблема. На початку лютого гонконгські лікарі страйкували через брак захисних масок та відмову влади закрити сполучення з материковим Китаєм. Одна зі статей в гонконгській пресі так і називалась «Короновірус: звільняйся, страйкуй або виживай».

В Італії, яка має одну з найкращих систем охорони здоров’я у світі, наразі лікарі також працюють на межі своїх можливостей. Більш як 12-годинний робочий день, брак засобів захисту, брак медичного обладнання, брак лікарняних ліжок і брак медичного персоналу. Робота на знос ослаблює імунітет, і тому медики, які частіше за інших контактують з хворими, також частіше за інших стають жертвами інфекційної хвороби. Наразі ми не маємо статистики, яку частку серед тих, хто захворів на короновірус і загинув від нього, складають медичні працівники. Але ми маємо таку статистику по минулих епідеміях. Так у благополучній та багатій Канаді 43% з тих, хто перехворів SARS (респіраторний вірус, який лютував у 2003 році), були медиками…

Але на цьому важкі моральні дилеми не завершуються. На жаль, нам не звикати компенсувати урядову неефективність героїзмом. Але героїзмом не можна замінити спеціальне медичне обладнання. Відомо, що найбільш важкі хворі на короновірус потребують реанімаційних заходів, насамперед штучної вентиляції легенів. Якщо в Україні розпочнеться епідемія, в лікарнях просто не вистачить апаратів ШВЛ. І лікарі стоятимуть перед вибором: кого рятувати, а кого приректи на смерть. І це стосуватиметься не тільки хворих на короновірус – інфекційних лікарень не вистачає в кожній країні, де короновірус переступив епідемічний поріг, а в інших лікарнях - реанімація одна на всіх…

Сьогодні я поцікавився у ветеранів ПДМШ, як справи із засобами індивідуального захисту в київських лікарнях. Усіх змусили підписати документ під назвою «Засоби індивідуального захисту» (додаток №3 до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)»). З п’яти перелічених у цьому документі засобів в наявності тільки марльові маски та гумові рукавички (які і так мають бути в лікарні, незалежно від загрози епідемії). Все. І це Київ!!!

До речі, з великою долею вірогідності можу прогнозувати перше вогнище епідемії на території столиці. В Могилянці від 2 до 8 березня тривав так званий тиждень самостійної роботи. За моєю інформацією, чимало легковажних студентів та студенток вирішили скористатися обвалом цін на подорожі до Європи і гайнули зустрічати весну на соняшні Апенніни. Зараз вони повернулися. Але замість наслідувати Гарвард, який відсьогодні перейшов на дистанційне навчання, обезголовлена безголовим МОНом Могилянка (МОН досі не підписав контракт з Андрієм Мелешевичем, якого нещодавно переобрали Президентом НаУКМА) зібрала своїх студентів в аудиторії, аби створити ідеальні передумови для поширення вірусу, перші симптоми якого проявляються в середньому тільки через 5 днів.

Є в мене відповідь і на питання, чому в Україні досі виявлений тільки один випадок захворювання. Просто реформована Уляною Супрун та її «пінгвінами» первинка – це настільки принизливий досвід, що більшість українців просто не ходять до поліклінік, звикши переносити респіраторні захворювання на ногах. Погіршує ситуацію те, що значна частина українців просто не можуть собі дозволити хворіти, оскільки їх в буквальному сенсі годує щодення робота, як вовка – ноги. Всі ці таксисти, водії маршруток, кур’єри, продавці всілякого краму на базарах та на ятках, мільйони приватних підприємців та самозайнятих осіб. Знову ж таки, це не суто українська проблема: і США і в Британії уряд сушить голову, що робити з мільйонами самозайнятих, які просто не можуть собі дозволити слабувати вдома, бо ніхто їм не оплачує лікарняний.

Наразі українські медики до болю нагадують українських добровольців, які на початку 2014-го їхали на фронт рейсовими автобусами та маршрутками, в кращому разі з мисливськими карабінами, у спортивних костюмах та кросівках. Про «броніки» та берці абсолютна більшість могла хіба що мріяти. Саме тому 2014-й зібрав такі рясні жнива українських героїв, які сформували "небесну дивізію"…

Сьогодні у вас, санітарки, медсестри та лікарі, ще є тиждень, максимум два, аби змусити уряд нарешті почати поважати лікарську професію. І не посилати вас на смерть. Для цього слід оголосити попереджувальний страйк і вимагати негайно:

1) переглянути бюджет (якщо США на 330 млн. населення виділив на боротьбу з короновірусом 8 млрд. доларів, значить Україні з її 37 млн. потрібно десь в районі мільярда «зелених» чи 25 млрд. грн.);

2) придбати потрібну кількість сучасних засобів індивідуального захисту (які ми бачили на відео з того ж Китаю), розподілити їх між лікарнями (насамперед інфекційними), видати кожному медичному працівнику на зберігання його особистий набір;

3) створити рішенням РНБОУ національний штаб запобігання та протидії епідемії короновірусу, до якого мають увійти провідні політики, а також інфекціоністи та епідеміологи, які ще залишились в Україні і яким довіряє населення;

4) щодня інформувати населення про стан справ у сфері розповсюдження короновірусу в України, заходи, до яких вдається уряд; роз’яснювати про відповідальність кожного за життя та здоров’я своїх рідних і близьких;

5) закликати усіх людей старшого віку та батьків з малими дітьми скористатися теплою весною і по можливості виїхати з мегаполісів за місто (до бабусь, дідусів, на дачі тощо);

6) створити мобільні бригади медиків для виявлення хворих на короновірус серед соціально-уразливих верств населення: від безхатьок до мешканців віддалених сіл (які не мають жодного шансу доїхати до опорної лікарні);

7) негайно скасувати всі масові заходи, перевести університети на дистанційну форму навчання, збільшити тривалість весняних канікул у школі;

8) в’їзд та виїзд з країни має бути тимчасово обмежений тільки важливими та невідкладними подорожами.

На жаль, нічого цього не станеться. Бо наші медики – це героїчні раби. Гладіатори сучасності. Вони краще помруть від короновірусу, аніж вийдуть на страйк…

Що ж, мої любі «янголи в білих халатах», як сказав учора міністр охорони здоров’я Австралії Грег Хант: «цього літа (в Австралії щойно закінчилось літо) нашими національними героями були пожежники та рятувальники, наступні місяці героями будуть медичні працівники».

От тільки, боюсь, ми знову платитимемо вашими життями за ваш же героїзм і за бездарність наших можновладців…

На фото: належне екіпірування лікарів, подяка від пацієнтів італійським медикам на паркані лікарні, гонконгзькі доктори страйкують."

Про автора

Юрій Бублик

Юрій Бублик

Народний депутат України VII-VIII скл.

1116
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему