Про історичну справедливість і чому варто говорити «московія», а не «Россия»?
Мені болить щоразу, коли мою країну називають малоросією або окраїною, називають частиною московії, а мову — похідним від російського язика. Про те, що все це повна нісенітниця є науково підтверджені факти, що базуються на дослідженнях як Європейських так і тих же московських істориків. То яка ж наша справжня українська ідентичність?
Дослідження мовознавців доводять, що історію та мову України-Руси вкрав імператор Пьотр Пєрвий після перемоги у Північній війні проти Швеції та придушення спротиву українського народу на чолі з гетьманом Мазепою. Коли у 1721 році московський цар Пьотр Пєрвий проголосив себе імператором, то назву своєї держави Московії змінив на «Россия» – візантійська транскрипція назви давньої української імперії Київської Руси.
Слід визнати, що йому це вдалося: Захід, переважно, й сьогодні так думає. Пєтрові було легше це робити, знищивши істиного спадкоємця Руси — Україну та, проголосити українців малоросами та частиною виликоросійського народу. Тож русини-українці втратили не лише державу, а й історію. Ось де коріння національної політики московії!
Походження ж назви «Україна» — це звісно ніяка не «окраїна». Назва «Україна» складається з двох слів: «у», тобто «в», «всередині» та «країна». Так позначалися етнічні землі русинів — господарів імперії Київської Руси, без урахування колоній. Тобто Русь (імперія) мінус колонії дорівнює У-країна, тобто «внутрішні землі».
А московія-«Россия» має до історичного та культурного спадку Київської Руси приблизно таке ж відношення, як до відповідного спадку Римської Імперії (Roma) має її колишня колонія Румунія (Romania).
От і сьогодні так звана Російська Федерація є реально примусовим об’єднанням, де не чули, що таке демократія, правда та право на самовираження...
