Тарас Шевченко та полтавська влада: поєдную непоєднуване
Сьогодні особливий день, адже 204 роки тому на світ з’явилася людина, яка й досі надихає мільйони, спонукає до боротьби та вселяє віру у власні сили.
Тарас Шевченко — реальний приклад того, що коритися обставинам, здаватися та сходити зі своєї дороги не можна. Багато рядків з його віршів, для мене є девізом по життю. Тому вшанувати його саме в цей день — це особлива честь. Разом з командою поклали квіти до пам’ятника митцю.
Цікаво, що не побачив представників ні міської, ні обласної влади. Як виявилося, вони ще 7 березня «відстрілялися». Чи дні переплутали, чи такі аж зайняті прибиранням снігу та наведенням іншого ладу в місті. Та факт залишається фактом. Адже навіщо жертвувати вихідним заради подібних заходів?
Вкотре полтавська влада показує, що такі свята як День Конституції, Незалежності, Українського козацтва, а тим більше день народження Шевченка — це для них банальщина, яка не потребує гідної шани. Тож може керівникам міста та області обрати один день, в який вони будуть вшановувати все і всіх. Можливо після такого нововведення від них буде хоч якась користь?
