Зміни у законодавстві щодо воєнного стану потрібні негайно!
Воєнний стан — одна з хвилюючих тем не лише останніх років. Це питання актуальне ще з президентства Кучми. Впевнений, що якби нинішній президент виконав свій конституційний обов’язок, то нам би зараз не треба було б придумувати велосипед: купу законів, які суперечать один одному. Адже формальні обставини для введення такого стану у нас є.
Сьогодні головні параметри режиму воєнного стану визначає ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», який прийняли відносно недавно — у 2015 році. Та як завжди, коли діло підходить до практики, то виникає купа неточностей, які треба змінювати.
Указ про введення або скасування воєнного стану видає президент. При цьому пропозицію про введення воєнного стану главі держави повинна подати Рада національної безпеки і оборони (РНБО), але подати пропозицію тільки щодо його введення. За старим ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 2000 року, ініціатива скасування воєнного стану виходила від РНБО або парламенту, які могли звернутись до президента з такою пропозицією.
Зараз Закон надає право президенту скасовувати воєнний стан на свій розсуд, але не зобов'язує його це робити. Тим більше, що новий закон також не надає повноважень ні РНБО, ані ВРУ можливості звернутись до гаранта з ініціативою скасувати воєнний стан, встановлюючи його монополію у прийнятті такого рішення.
Тому виникла потреба внесення змін у чинне законодавство, яке регулює інститут адміністративно-правового режиму воєнного стану.
Моя позиція
Задля усунення монополізації у вирішенні такого важливого питання у вищезазначений документ треба внести зміни. Законопроект №7456, який я подав, їх і стосується. Його прийняття дозволить:
1) удосконалити чинне законодавство, направлене на регулювання процедури припинення та скасування адміністративно-правового режиму воєнного стану;
2) обмежити можливість посягання на демократичні права громадян України шляхом унеможливлення небажання з боку президента скасувати воєнний стан.
