Спортсмени на вулиці — чия це проблема?
Нещодавно до мене звернулися спортсмени, яких виселили з приміщення для тренувань, яке вонивинаймали в одному з Полтавських вузів.
Ця ситуація — прикрий приклад того, як у місті піклуються про спортивних діячів. Хлопці займаються лише за власні кошти і тримаються на голому ентузіазмі. Такий стан спортивних секцій, як у Полтаві — це одна із сучасних загальнодержавних проблем. У нас немає комплексного підходу до розвитку спорту. Особливо це стосується неолімпійських видів.
Через втрату залу полтавськими спортсменами 120 чоловік опинилися на вулиці.
Те, що хлопці, які займаються єдиноборствами, залишилися без приміщення для занять — вже не лише їх особиста проблема, а й проблема всього суспільства. Добре, коли вони знайдуть інший клуб і там займатимуться. Та є ризик того, що спортсмениможуть потрапити під негативний вплив деяких осіб і діяти в їхніх інтересах — не завжди у правовому руслі. Приклади таких ситуацій на кожному кроці: це і «тітушки», використані політиками в Маріїнському парку, і «спортсмени-охоронці», задіяні у подіях білягазетної арки у Полтаві місцевими «бариго-політиками». Та найбільше насторожує те, що місцева влада взагалі цим не переймається. Можливо, це частина якогось їхнього плану?
Комплексний підхід до спорту та культури,наявність залів та правильно обладнаних приміщень залежить лише від господарської діяльності місцевої влади, так як це роблять, наприклад, у Тернополі чи Харкові. Прикро, що наша міська влада своєю бездіяльністю створює ще одну умову для повернення у «лихі дев’яності». Випадковість?..
